10 лютого — неділя про Закхея

zakhej
07.02.2019 13:21

Євангельське читання про Закхея читається перед підготовчими неділями до Великого Посту. Підбадьорюючи нас, грішників, Господь говорить: «Син Людський прийшов покликати і спасти загиблих».

Прямуючи в м. Єрусалим, Ісус Христос затримався на відпочинок в місті Єрихоні. Двома найбільш значними класами серед населення Єрихону були священики і митарі. Це було більшою мірою священицьке місто, в якому одним із начальників митарів був Закхей. Як начальника збирачів податків на користь римлян, Закхея ненавидів народ. І природно було очікувати, що Месія — Син Давидів — буде прийнятий в будинку одного зі священиків, нащадків Аарона, але сталося не так: місце відпочинку Ісуса Христа визначила неждана жителями міста подія.

Грішник Закхей мав глибоке бажання побачити своїми очима, що за особистість був Ісус Христос, слава про якого гриміла серед народу. Будучи малий зростом, він не міг, через тісний натовп, навіть поглянути на Христа. Тому, коли Ісус проходив через місто, Закхей забіг наперед і підійнявся на розлогі гілки смоковниці, що стояла біля дороги. Під цим деревом повинен був пройти Ісус Христос, і Закхею надавалася повна можливість бачити Його, бачити Того, Який не тільки не відчував звичайної для всіх ненависті до митарів, але й одного з них підніс до звання апостола.

Коли Ісус Христос наблизився, Закхей дійсно побачив Його і радів цьому. Але, уявіть собі, якою радістю забилось його серце, коли визнаний Месія Свого народу зупинився під деревом, глянув угору і, називаючи його на ймення, велів йому швидше злізти вниз, тому що мав намір бути у нього в домі. Йому, грішнику, презренному збирачеві податків, дається можливість не тільки бачити Ісуса Христа — Світло світу, Месію, але і прийняти Його у своєму домі, вечеряти з Ним і запропонувати Йому нічліг у себе! З радістю поспішив Закхей злізти з дерева і повів Великого Гостя до себе до дому.

Але народ одностайно і голосно почав нарікати. Народу здавалося непристойним і принизливим, щоб Месія, в самому піднесеному середовищі Своїх послідовників, зупинився в домі презренного грішника-митаря, одне заняття якого було символом національного приниження народу. Але милостиве слово Ісуса для Закхея означало більше, ніж нарікання й образи натовпу. Слово Господнє, з яким Ісус Христос звернувся до митаря, переродило грішника і з силою життєдайною воскресило в Закхея ті добрі якості його душі, які були задавлені в ньому жагою наживи, корисливістю і навколишнім до нього презирством. У захваті від наданих йому уваги і честі, Закхей, вставши із-за столу, урочисто заявив: «Господи, половину майна мого я віддам убогим, а коли кого-чим скривдив, поверну вчетверо».

Ця благородна самовідданість презренного митаря, який з таким прямодушністю скинув кумира свого життя, виправдала Христом надану йому честь і Спаситель милостиво вигукнув: «нині прийшло спасіння дому цьому, бо й він син Авраамів», син батька віруючих. Цими словами викрив Господь тих, хто засуджував Його за те, що увійшов Він у дім грішника, викрив тих, хто і нині не духовно, а фізично сприймає «синівство Аврааму».

І ми з вами «сини Авраама», якщо зберігаємо віру в Бога Істинного, якщо зберігаємо вірність Тому, Хто для всього людства є Світлом Розуму і Сонцем Правди — вірність Господу Ісусу Христу. Слово Боже — слово вічне, Воно і нині відроджує душі грішників і всіх, хто приготував серце своє для зустрічі з Господом. Амінь.

джерело

Категорія: , ,