15 лютого — СТРІТЕННЯ ГОСПОДНЄ
Нині відпускаєш раба
Твого, Владико…
(Лк. 2,29)
Єгипетський цар Птоломей, який створив Олександрійську бібліотеку, задумав перевести на грецьку мову те, що ми називаємо Старим Завітом, тобто книги пророка Мойсея і пророчі книги юдейського народу. Але цар сумнівався, що переклад буде точним: чи захочуть юдеї відкрити свої потаємні знання для чужих їм людей, чи володіють вони повною мірою знанням грецької мови, чи не буде між ними спірних моментів з приводу того чи іншого місця у писанні? Серед ізраїльтян було обрано 70 мудрих та знаючих обидві мови мужів, „70 тлумачів”. Кожен з них, отримав все необхідне для перекладу і трудився окремо від інших. І коли робота була завершена і отримані переклади порівняли, то із здивуванням побачили, що вони слово в слово співпали! Таким дивним і явним чином була показана істинність Богооткровення Старого Завіту, Мойсеєвих та пророчих книг!
Серед перекладачів був і праведний і благочестивий Симеон. Його труд над перекладом ознаменувався наступними подіями. Коли, працюючи з книгами пророка Ісайї, Симеон записав пророцтво: „Ось Діва в утробі зачне і народить Сина”(Іс. 7,14), він засумнівався, як може діва зачати і народити, зберігши дівство. Він вже взяв ніж, щоби стерти написане на пергаменті, але тут з’явився Ангел Господній і схопивши його за руку, сказав: „Вір тому, що написано, ти сам побачиш подію цього великого таїнства, тому що не побачиш смерті, доки побачиш народженого від Пречистої Діви Христа Господнього”. З того часу Симеон з палким бажанням очікував пришестя Христа. Він пішов у Єрусалимський храм і перебував там постійно, живучи праведно і непорочно, та молився Богу. Проходили десятиліття, Симеон став глибоким старцем, але його надія не зникала.
І ось, коли народжений Спаситель на сороковий день свого земного буття був принесений Своєю Пречистою Матір’ю і святим Йосифом Обручником до храму, праведний Симеон, дізнавшись звище, що цей Младенець і є Той Месія, про Якого пророкував пророк Ісайя, що ця Матір і є Пречиста Діва, виповнилася його надія: відбулася дивна і довгоочікувана зустріч! З благоговінням і радістю прийняв святий старець в свої обійми Господа і вигукнув: „Нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм, з миром, бо побачили очі мої спасіння Твоє, яке Ти приготував перед лицем всіх людей. Світло на просвідчення язичників і славу людей Твоїх Ізраїля ”. (Лк. 2,29-32). Приймала Богомладенця ведена Духом Святим свята і праведна пророчиця Анна, Яка все своє життя провела у Єрусалимському храмі.
З того часу Церква називає святого Симеона Богоприємцем і святкує на наступний день після Стрітення його пам’ять.
Св. Афанасій Великий говорить, що уподібнення праведному Симеону і пророчиці Анні, являється нашим обов’язком. Ми повинні зустріти Христа, маючи в собі чистоту, незлобивість, боголюбіє і чоловіколюбство. Іншим чином зустріти Христа – істинне життя – людині неможливо.
архім. Агапіт (Гуменюк)
Категорія: Духовне читання, Загальноцерковні новини, Статті
