СЛУЖІННЯ В ЧАСІ ПАНДЕМІЇ. ІСТОРИЧНИЙ ДОСВІД ТА РЕАЛЬНІ ПОРАДИ ДЛЯ СВЯЩЕНИКІВ

koronavirus-i-russkaya-pravoslavnaya-cerkov-1_5e734c1934469
25.03.2020 14:38

Враховуючи дискусійні питання щодо здійснення богослужінь у часі пандемії, по ініціативі «Міжнародного наукового проекту «Київське Православ’я»» та «Центру св. Іоана Богослова» (м. Чернівці), на базі кафедри фармакології  ВКНЗ ЛОР  «Львівської медичної академії ім. А. Крупинського», 17-20 березня 2020 р. була проведена міжнародна онлайн конференція, яка об’єднала священиків кількох Православних Церков, лікарів та фармакологів. Результатом фахової дискусії є матеріал з конкретних порад священикам та пропозицій щодо антисептичних засобів, який ми подаємо.

Оргкомітет онлайн конференції «Практичні поради щодо служіння священиків у часі пандемії»

Після оголошення карантину через пандемію «COVID-19», у соціальних сітках розгорнулася активна дискусія щодо можливості використання традиційного православного Причастя в храмах та загалом можливості звершувати богослужіння. Фактично диспутанти поділилися на дві групи, що сповідають крайні теорії: він ігнорування будь яких заходів медичної безпеки, до запровадження відверто протестантських практик та заборони відвідувати храм. Тому, запросивши богословів та медиків, у режимі онлайн конференції, ми спробували сформувати «царський шлях» з цього питання, використовуючи історичний досвід служіння православних священиків у часі епідемій. Отже, деякі поради…

а) Від старовинних часів кожний священик готувався до звершення богослужіння не тільки духовно, а і тілесно. Приходячи в храм, священик не тільки мив руки та обличчя, але, як свідчать давні традиції, по-можливості, у часі облачення змінював підрясник. Останнє цілком природно, адже звичайний щоденний підрясник, якій духовна особа носить на вулиці, міг забруднитися, і приступати у їм до богослужіння – це, у певної мірі, виказувати неповагу до Господа.

Отже, ніхто не забороняє нам повернутися до подобної практики, а у воду для миття додати сучасні антисептичні засоби. Це буде певною перешкодою до принесення вірусу в вівтар, де він може потрапити на антидор або запивку.

б) Старі приписи свідчать, що перед богослужінням у храми, особливо у вівтарі, здійснювалося прибирання. Сам священик ретельно підтримував чистоту на жертовнику та престолі. Сьогодні це можна робити з врахуванням порад лікарів щодо дезінфекції.

в) Ми мусимо констатувати, що в часі Причастя вірних інфекція може передаватися тільки через ложечку, бо жодний припис не каже про цілування Чаші причасником та витирання уст. Крім того, маємо історичне свідчення преподобного Никодима Святогорця, що під час епідемій, ложечку після причастя кожного вірного опускали в оцет… Подібну практику застосовували і в Київської митрополії під час «морових хвороб».

Таким чином, навіть в умовах карантину, можна цілком спокійно використовувати звичайну форму Причастя вірних, дезінфікуючі ложечку у сучасним засобі після кожного причасника.

Щодо роздачи антидору, то тут можемо надавати його вірним у одноразових салфетках, а після роздачи просто продезінфікувати підніс. Для запивання можна використовувати одноразові стаканчики.

г) Звичайно варто обмежити цілування хрестів, ікон і т.д. Але оскільки є вірні, які часом цього бажають, священику варто мати в храмі антисептичний засіб та протирати після кожного.

д) Дехто з особливо обережних священиків каже, що інфекція може бути занесена в храм, зокрема і в вівтар, вже на проскурках. Але що перешкоджає таким людям протирати проскурі перед використанням? Саме так, як ми протираємо фрукти та овочі, що вживаються без термічної обробки.

е) Після сповіді священику варто протерти руки та уста, а після закінчення сповідання – знову вимити руки та обличчя з використанням антисептика, ополоснуть відповідним розчином горло, або (та) після богослужіння просто випити гарячої води з лимоном. Щодо захисної маски, то медичні фахівці вважають більш доцільно, щоб у масці був той, хто сповідається… а маски були біля священика, що сповідає. Адже, коли маска на священику під час сповідання, на ній накопичуються віруси та бактерії, які через розмову (є рух повітря) можуть потрапляти на сповідника.

ж) Після богослужіння варто ще раз прибрати храм з засобами дезінфекції. Особливу увагу приділити аналою, біля якого покланяються та навіть прикладаються (незважаючи на засобі гігієни) багато вірних.

з) Священику варто подбати про своїх рідних та тих, хто буде стикатися з ним на вулиці. Він мусить після спілкування з вірними ретельно вимити руки, обличчя, прополоскати рот та горло. Він, у часі небезпеки, мусить прати підрясник та ризи хоча б раз на тиждень. Також варто прати, бажано кілька разів на тиждень, рушники, які лежать на аналої. Загалом було б дуже добре поставити в притворі антисептичні засоби, якими б людина могла протерті руки та обличчя перед навідуванням храму».

Рекомендації фахівців щодо антисептиків:

Рекомендуємо перелік антисептиків, які можна застосовувати зовнішньо, та засобів для застосування при дезінфекції рук, поверхонь, одягу тощо.

Засоби для зовнішнього застосування: Цитеал у формі концетрованого розчину 250,0 мг.(склад: гексамідин, хлоргексидин, хлокрезол) та розчин «Декасан», також з метою зовнішнього застосування використовується хлоргексидин в чистому вигляді у формі розчину.

Бетадин – розчин для зовнішнього і внутрішнього застосування як антисептик для полоскання в стоматологічній практиці і при запальних процесах горла, гортані.

«Люгс», розчин (спрей для зовнішнього використання) належить до антисептиків для зовнішнього використання, полоскання ротової порожнини.

Наказами МОЗ України дозволені застосування таких антисептичних та дезінфікуючих засобів:

Корзолекс плюс, корзолекс екстра, дисмозон пур (для зовнішніх поверхонь),
бацилоцист разант (спеціальний препара для швидкої дезінфекції в зонах особливої небезпеки),

Кутасепт Ф (для обробки шкіри і зовнішніх поверхонь),
Стериліум,  бактолін базік, (для гігієнічної обробки шкіри рук),

АХД 2000 Експрес (1000 мл) – популярний зовнішній антисептик з дозатором найчастіше використовують в учбових закладах громадського харчування).

прот. Сергій Горбик (ПЦУ)

прот. Микола Йоник (ПЦУ)

священик Павел Станкович (Серб. ПЦ)

священик Гавріїл Кадояніс (Еладська ПЦ)

Олексюк-Нехамес Алла Григорівна, кандидат медичних наук

Бензель Леонід Васильович, кандидат фармацевтичних наук

Луцевич Дмитро Дмитрович, кандидат фармацевтичних наук

Терещук Софія Іванівна, кандидат фармацевтичних наук

(ПІДСУМКОВИЙ ДОКУМЕНТ МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВОЇ ОНЛАЙН КОНФЕРЕНЦІЇ «ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ ЩОДО СЛУЖІННЯ СВЯЩЕНИКІВ У ЧАСІ ПАНДЕМІЇ»)

Категорія: