ВИКЛАДАННЯ ТАЄМНИЦІ БОГОЯВЛЕННЯ ЛЮДЯМ З ОБМЕЖЕНИМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ

Богоявлення-6
23.01.2019 10:33

Релігія і духовність були частиною майже кожної культури протягом всієї історії і впливали на життя багатьох людей і суспільства в цілому. Безліч досліджень присвячено впливу духовності і релігійних переконань на особистісний розвиток і благополуччя людей з обмеженими фізичними можливостями та серйозними психічними захворюваннями, оскільки широко визнано, що релігійна віра є важливим джерелом надії, тепла, розради, сенс і мети у житті. Було показано, що захисні і благотворні наслідки релігійної віри особливо сильні у людей із захворюваннями та інвалідністю. Зокрема, дослідження показали, що релігійні переконання стабілізували життя людей з обмеженими фізичними можливостями, дали уявлення про інвалідність, з якою вони стикалися, і допомогли їм впоратися з нею.

На даний час духовність визнана важливим аспектом життя людей, в тому числі людей з обмеженими інтелектуальними можливостями (ID). Ідентифікація – це стан зі зниженим або неповноцінним психічним розвитком, який не дозволяє людині йти в ногу з соціальним середовищем. Він діагностується у віці до 18 років і характеризується значними обмеженнями як в інтелектуальній функції, так і в адаптивній поведінці, що проявляється в концептуальних, соціальних та практичних адаптивних навичках.

Включення релігії в їх життя може допомогти їм заповнити пробіл, створений цією інвалідністю. Люди з помірною або легкою розумовою відсталістю або неповноцінністю мають здатність відчувати присутність Бога та можуть більшою чи меншою мірою розуміти деякі абстрактні поняття про Бога, Церкви і релігії, якщо ці поняття пояснюються або викладаються їм простим та зрозумілим чином у комплексний спосіб.

Жан Марк Гаспар Ітард (Jean Marc Gaspard Itard), якого багато хто вважає батьком або творцем спеціальної методики, показав, що інтенсивне систематичне втручання може принести велику користь дитині, яка вважається нездатним до навчання. В області спеціальної освіти метою кожної освітньої програми є підтримка людей з особливими освітніми потребами на фізичному, психологічному, емоційному і соціальному рівні; максимально розкрити свій потенціал у відповідності зі своїми здібностями; та в кінцевому рахунку, розширити їх включення у соціальне середовище на умовах рівності, свободи, безпеки та поваги до їх особистості. Ось чому дії в таких програмах повинні бути засновані на досвіді. Освітні заходи різного змісту можуть бути реалізовані у людей з обмеженими можливостями. Як викладач спеціальної освіти, я здійснила експериментальне дослідження богословського змісту в Греції зі своєю дослідницькою групою. Його мета полягала в тому, щоб допомогти їм отримати базові знання про Таємницю Хрещення в Східній Православної Церкви та її символіці, щоб вони могли поступово стати активними членами своєї релігійної громади та побудувати підтримуючі відносини зі своїм парохом, а також створити відповідні умови для їх участі у житті їх парафії.

Квазіекспериментальне базове рішення з навчанням та реакцією учасників на різні умови було використаний для демонстрації придбання і узагальнення вищезазначених знань. Під час навчання було представлено зображення Богоявлення, в якому було поставлено питання для кожного важливого «пункту» хрещення і дана відповідь. «Учасники отримали базові знання про Таємницю хрещення в Православній Церкві та її символіці й узагальнили ці знання у нових ситуаціях та умовах. Що ще більш важливо, учасники створили відносини християнської любові зі своїм парохом. У той же час їм була надана можливість поступово вибудовувати свої стосунки зі своїм парафіяльним співтовариством, і завдяки цьому ще раз було продемонстровано, що взаємодія з релігією сприяє соціалізації».

Отже, було показано, що, якщо люди з ідентичністю повинні були наближатися та слідувати релігійним цінностям, навчань і традицій, вони можуть поступово розвивати свої релігійні переконання, духовність і досвід трансцендентного. Таким чином, люди з обмеженими можливостями можуть поступово ставати активними членами своєї парафіяльної спільноти та створювати, за допомогою цих навчань, підтримуючі відносини зі священиком своєї парафії та відповідні умови для участі в її житті. Створення необхідних відносин з релігійною спільнотою сприяє соціалізації цих людей. Апостол Павло описує Церкву як тіло Христа та зазначає, що кожна людина є невід’ємною частиною цього тіла, бо кожна людина отримує дари Святого Духа, які принесуть користь суспільству.

Питання інтеграції людей з обмеженими можливостями залежить не тільки від цих людей, але і від християнської громади. Східна Православна Церква є засобом для дійсно рівної участі та інтеграції у недискримінаційне суспільство. Ця інтеграція включає у себе, серед іншого, організацію соціальних зустрічей, які також можуть з’являтися і культивуватися в повсякденному парафіяльному житті (літургійні обряди, містерії, релігійні свята і т. д.). Тому ясно, що роль Церкви є суттєвою. Основною передумовою для досягнення цієї мети є прийняття і реалізація інклюзії як культивування, співжиття і співпраці людей з обмеженими можливостями та людей без інвалідності, оскільки Церква – це не ідеологія, а головним чином і насамперед життя, піднесення життя через милосердя, радість та хвилювання, хоча й істотну трансформацію.

Тому, якщо ми хочемо включити в християнську громаду людей з ID, ми повинні почати вести себе і мислити колективно. Завдяки фізичній участі все більшого числа людей з обмеженими розумовими здібностями або розвитком у суспільному житті, школах, мікрорайонах, на робочих місцях, у розважальних заходах, церковних літургійних та інших зборах, у подоланні інтеграції та у переході до реальної соціальної інтеграції, обов’язково стане все більш і більш очевидним.

джерело

Категорія: