Неділя 13 — та після П’ятдесятниці

Після заамвонної молитви Архіпастир звернувся до присутніх із повчальним словом у якому зазначив:
«Про що нам говорить сьогоднішня притча? Нам дано від Бога виноградник — цей світ, який ми маємо обробити, освятити, який ми повинні наповнити Божественною святістю та присутністю Святого Духа … А ми цей світ взяли у власність і діємо у ньому, як ті негідні працівники Божі. Тих, хто приходять до нас із звісткою про правду ми відкидаємо: не завжди вбиваємо (хоча Старий Завіт був повний цього жаху), але ми їх відкидаємо холодністю, байдужістю, відвертаємося від вісника Божого і говоримо йому «Йди геть! А коли до нас звертається Спаситель Христос з рятівною звісткою — хіба ми каємося? Ми розчулюємось коли бачимо Христа розп’ятого і читаємо по це у Євангеліє Страсної Седмиці — але хіба ми змінюємося? Хіба ми не даємо Йому померти, так, як примусили Його померти люди близько двох тисяч років тому?

Яку ж відповідь дамо Богу, коли ми станемо перед Ним? Невже смерть для нас буде тихим, безтурботним сном плоті, а душа оживе тріумфуванням у вічне життя, просто тому, що воскрес Христос, просто тому, що воскресла Божа Матір? .. Подумаймо про це: і всім життям, чистотою, правдою, святістю нашого життя станемо гідні того, щоб і для нас смерть була, за словом апостола Павла, не кінцем тимчасового життя, а одіянням у вічність. Амінь!»

Категорія: Новини єпархії