6 травня — Проповідь на Неділю про самарянку
Дорогі брати і сестри, сьогоднішня 5-та неділя після Пасхи, присвячена жінці Самарянці. Називають її так, бо жила в Самарії.
Євангелист Іоан говорить, що Христос подорожуючи, прибув до міста Сіхар зі своїми учениками, щоб проповідувати про Царство Небесне та про спасіння душі.
Ученики Його пішли до міста, щоб купити чогось поїсти, а Ісус сів біля криниці (названою криницею Якова) (Іоан 4.6), бо був зморений дорогою. Коли біля години шостої прийшла жінка із Самарії, Христос просить, щоб вона дала йому напитися води.
Чому Господь почав розмову з цією жінкою, адже самаряни з юдеями не сходились? Про це говорить вона сама:“Як же Ти юдеянин бувши, та просиш від мене, самарянки?” (Іоан 4.9)
Напевно не тому Господь заговорив з нею, що хотів пити води, а тому, що як серцевидець бачив гріховний стан її душі, і хотів визвати її на відверту розмову, щоб привести до покаяння.
Він звертається до неї: “Коли б ти знала хто з тобою говорить – ти б у Нього просила, і Він дав би тобі живої води”. (Іоан 4.10). Жінка, як бачимо, не зрозуміла про яку воду говорить Христос, бо каже Йому: “І черпака в тебе Пане нема, а криниця глибока, — звідки ж маєш Ти воду живу?” Чи Ти більший за нашого отця Якова, що дав нам цю криницю. Ісус відповів: “Кожен хто воду цю п’є, буде прагнути знову. А хто питиме воду, що Я йому дам, прагнути не буде повік, бо вода, що Я йому дам, стане в нім джерелом тієї води, що тече в життя вічне”. (Іоан 4.11-14). І знову Самарянка не розуміє, про що Говорить Господь, бо каже: “Дай мені Пане, цієї води, щоб я пити не хотіла, і сюди не приходила брати.”(Іоан 4.15)
Господь говорить не про просту воду, а про Самого Себе которого послав Бог Отець, і віру. Бо у Євангелії від Іоанна (6.35) Ісус сказав: “Я – хліб життя, хто до мене приходить, — не голодуватиме він, а хто вірує в мене, — ніколи не прагнутиме” і ще “Поправді, кажу вам: Хто вірує в Мене, — життя вічне той має”. (Іоан 6.47)
Бачачи не розуміння жінки, Христос говорить до неї: “Іди поклич чоловіка Свого тай повертайся сюди”. Жінка відповіла “Чоловіка не маю” Господь відповідає їй: “Ти добре сказала: чоловіка не маю. Бо п’ятьох чоловіків ти мала, а той кого маєш тепер, — не муж він тобі.” (Іоан 4.16-18)
Як бачимо Господь не засуджує жінку, а тільки вказує на її гріховність, щоб привести її до каяття, а визнання гріха це перша ступінь, до покаяння. Не тільки Самарянку навчає в сьогоднішньому Євангелію Господь, каяття та неосудження, але і нас з вами. Бо і у Євангелії від Матфея Христос прямо говорить: “Не судіть, щоб і вас не судили” (Матфей 7.1)
Тільки після цих слів Христа, жінка зрозуміла, що перед нею не простий подорожуючий, бо говорить до Нього: “Бачу Пане що Пророк Ти”. (Іоан 4.19)
Вона питає Господа, де потрібно поклонятись Богові, на горі Оцій, як вчили нас Отці наші, чи в Єрусалимі, як говорять юдеї. Ісус говорить, що Спасіння – від юдеїв, бо Син Божий прийде від юдейського народу, а про поклоніння Богові каже: “Повір жінко, що надходить година і тепер уже є, коли богомільці правдиві вклонятися будуть Отцеві в дусі та в правді, бо Отець Собі прагне таких богомільців” (Іоан 4.23) На питання жінки про Месію, що зветься Христос, Ісус відповідає: “Це Я, що розмовляю з тобою…”(Іоан 4.25)
Через Хрещення та Миропомазання ми прийняли Духа Святого та віру в Христа Спасителя, прийняли ту живу воду, котра веде до спасіння. Маю надію, що ми стали тими правдивими богомільцями, котрих прагне Собі Господь.
Самарянка бачила Христа й увірувала. А Ісус говорить: “Блаженні, що не бачили й увірували!” (Іоан 20.29)
Ми не бачили Спасителя і увірували, тож вірмо, що через нашу віру, одержимо Спасіння від Господа й щоб, коли настане час, у Царстві Небеснім прославляти Отця і Сина і Святого Духа! Амінь.
Категорія: Загальноцерковні новини
