Архіпастирський візит до Березанівки
Під час недільної Літургії Архієрей виголосив повчальну проповідь у якій сказав: «Преподобний Іоан Ліствичник, пам’ять якого ми сьогодні святкуємо, каже в одній зі своїх праць: «Ми не будемо судимі, браття, ми не будемо засуджені за те, що не творили чудес або не виголошували пророцтв, але ми засудили за те, що не оплакували своїх гріхів все наше життя…»
Що ж таке гріх, якщо він має народити в нас таке серцеве розчулення, щоб ця серцева біль — не затьмарювала, але надихала все наше життя?
Ми часто думаємо, що гріх — це порушення морального закону, порушення обов’язку, неправильний вчинок. Але в гріху є щось набагато більш основне, що воістину повинно викликати у нас печаль, і більш ніж печаль: глибоку, гостру біль.
Гріх — це невірність, гріх — це зрада, зрада і невірність і нелояльність Богу, бо гріх означає, що коли б Бог не звертався до нас, Йогослова були маловажні, несуттєві для нас, хоча говорив Він до нас з усієї Своєї Божественної любові , щоб явити нам наскільки ми для Нього важливі. Як високо Він цінує нас, якщо віддав Своє життя і всю Свою смерть для того, щоб врятувати нас, і щоб ми повірили в Божественну любов!
Тому, коли ми грішимо, це означає, що ми відвертаємося від Того, Хто полюбив нас на життя і на смерть: і, як наслідок, — що Його життя і Його смерть надто незначні для нас, щоб ми відгукнулися на них з любов’ю, відгукнулися вірністю і відданістю. І ось, в результаті такого ставлення ми безперервно порушуємо ті закони життя, які ведуть до життя вічного, які зробили б нас справді, абсолютно людяними — як Христос був справжньою Людиною — в повноті гармонії між Богом і нами.
Але всі конкретні гріхи, які ми здійснюємо постійно, недбалість один до одного, байдужість один до одного, те, як легко ми судимо і засуджуємо, як відвертаємося від потреб інших, які ми недбалі до любові, запропонованої і подарованій нам, або до матеріальної і духовної потреби навколо нас — все це від холодності наших сердець.
І не даремно Христос говорить у сьогоднішньому Євангелії: «Такий дух виганяється тільки молитвою і постом». Піст означає, що потрібно відвернутися від усього, що спокусливо спокушає нас і відволікає від любові, від лояльності та вірності і руйнує нашу цілісність. А молитва — це спілкування з Живим Богом, Який є Любов, в Якому Одному тільки ми можемо знайти сили і міці любити.
Тому зрозуміло, що коли чоловік, який привів свою біснувату дитину до учнів, звернувся до Христа і сказав: «Вони не могли зцілити його», — Христос відповів: «Приведи його до Мене!..» Якщо нас не приведуть до Христа, всі інші зусилля будуть марні.»
Літургія закінчилась уставним многоліттям.
Пізніше ввечері у храмі Святого пророка і Хрестителя Божого Іоана, Преосвященнійший владика очолив пасію.
Категорія: Новини єпархії
