П’ята неділя Великого посту — прп. Марії Єгипетської
Преподобна Марія Єгипетська народилась V cт. в Єгипті. В дванадцять років покинула батьків і відправилась в Олександрію, де стала блудницею. Одного разу, коли крізь місто йшли паломники до Святої Землі, вона приєдналась до їх мандрів, але не для покаяння, а щоб мати нових клієнтів. З паломниками вона дійшла до Єрусалиму і вирішила зайти в храм Гробу Господнього. Та невідома сила не пускала її всередину. Усвідомивши свою гріховність, вона вклякла перед іконою Богородиці, що знаходилась в притворі храму. Після молитви, блудниця змогла зайти і вклонитись Животворячому Хресту. Повернувшись до образу Пречистої Діви, в молитві вона почула голос: «Якщо підеш за Йордан, то отримаєш блаженний спокій».
Так почалось її нове життя: перетнувши ріку і поселившись в пустелі, в повній самотності і покаянних молитвах вона провела 47 років. Перші з них її мучили спогади і спокуси недавнього життя.
Першим її навідав ієромонах Зосіма. За уставом, на час Великого посту, чернець пішов із Йорданського монастиря в пустелю для посту і молитви. Там він зустрів пустельницю, з якою поділився половиною свого гіматія, бо весь її одяг уже давно зітлів. Під час молитви Зосіма побачив: вона припіднялась над землею висотою в лікоть, цитуючи тексти Біблії.
Врешті, Марія повіла свою історію і попросила в ієромонаха єдине: щоб за рік той прийшов причастити її. Але не в пустелю, а на берег ріки Йордан неподалік монастиря.
За рік він не зміг відправитись в пустелю, як вимагав устав, бо занедужав. Тому лише у Великодній четвер ієромонах узяв Дари і вийшов на берег ріки.
І звідти побачив, що Марія, вийшовши з пустелі, пішла по ріці, як по суші. А зійшовши на берег — вона прийняла Христове причастя.
І знову преподобна прохала ченця повернутися за рік. Тепер уже — в пустелю, на місце де вона проживала.
Як прийшов час, Зосіма відправився в дорогу. Двадцять днів він йшов пустелею, та, врешті, знайшов покійне тіло пустельниці. А збоку був напис, останнє слово святої, у якому вона просила погребти її тіло на цьому місці. Та ще просила молитися за неї, померлу в день прийняття причастя. Зрозумів Зосіма, що ще рік тому, по причасті свята чудесно перенеслась на місце свого пустельництва і там померла.
Тепер він мав її закопати, але не мав ніяких знарядь. Тому чернець підійшов до лева, що спочивав неподалік, і попросив у нього викопати могилу, щоб він міг покласти туди тіло пустельниці. Лев послухався і свята була похована.
Одразу по тому, Зосіма відправився назад в монастир, де розповів братам про чудеса Марії Єгипетської, історія якої жила в усній формі, поки через двісті років її записав Софроній Єрусалимський.
Свята вважається покровителькою тих, хто бореться із плотськими спокусами. В українському малярстві її зображення зустрічаються з 18 ст.
Пам’ять преподобної Марії Єгипетської Православна Церква згадує у 5-ту неділю Великого посту та 14 квітня (нов. ст.).
Категорія: Духовне читання, Загальноцерковні новини, Статті
