Пасха, Великдень

Христове Воскресіння – велике свято християнського світу. Воно вказує на те, що не зважаючи на пересічні події в історії людства, інколи навіть досить довготривалі періоди тріумфу зла і несправедливості, остаточно завжди перемагає правда над злом. Так і впала “імперія зла”, і стали народи, яких вона пригнічувала, вільними.

У Святому Писанні Старого Завіту, Богом обраний єврейський народ,   з поміж якого мав прийти Спаситель, найбільшим святом вважав Пасху. “І звершив Іосія в Єрусалимі пасху Господу, і закололи пасхального агнця в чотирнадцятий день першого місяця. І поставив він священиків на місцях їхніх, і підбадьорював їх на служіння в домі Господньому…” (2 Пар. 35: 1-2). Вона знаменувала перехід обраного людського племені з рабства у вільне життя на дарованій Всевишнім землі. У Новому Завіті, що несе закон любові, Ісус Христос подібно Агнцю Божому, прийняв добровільну смерть, воскрес, цим самим завершивши перехід для всього людства, і кожної людини зокрема, з рабства смерті до вічного життя. На світанку жінки-мироносиці прийшли до гробу з пахощами, щоб помазати тіло Ісусове, але побачили відвалений камінь і порожній гріб. Тоді їм з’явився ангел і сповістив про Воскресіння Господнє. Тому Пасха стала святом найбільшої радості – відчуття єдності з усім світом і з живим Богом.

Час святкування Великодня, був встановлений Святими Отцями на I Вселенському Соборі в м. Нікеї у 325 році. Він припадає на першу неділю після першого весняного повного місяця, який наступає після весняного рівнодення. Зазвичай це не раніше 4 квітня (22 березня ст. ст.), і не пізніше 8 травня (25 квітня ст. ст.). Якщо станеться так, що на цю неділю припаде і єврейська Пасха, то святкування Великодня переноситься на наступну неділю. У цьому 2012 році Світле Христове Воскресіння припало на 15 квітня.

У цей день великодні торжества у Свято-Петро-Павлівському храмі очолив Преосвященнійший Симеон, єпископ Дніпропетровський і Криворізький. Свято розпочалось хресним ходом навколо храму. Цей хід є символом прямування жінок-мироносиць в неділю вранці до Господнього гробу. По закінчені хресної ходи, перед зачиненими дверима храму, наче перед запечатаним Божим гробом, почалась пасхальна утреня. Ми одразу чуємо радісну звістку: “Христос Воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що в гробах життя дарував”. Під час співу пасхального тропаря, архіпастир хрестом відчинив двері храму на знак того, що Христове Воскресіння відчинило нам двері до вічних осель Царства Небесного. 

Після завершення святкового богослужіння, під спів великодніх піснеспівів освячується найбільша окраса і основна пожива великоднього столу, паска – особливий хліб, на згадку про Христові слова: “Я є Хліб життя”, писанки та все принесене в прикрашених вишитими рушниками кошиках. Усі з радісною звісткою та освяченим приношенням поспішають додому, до сім’ї, щоб розділити з ними радість. Умиваючись святою водою, в яку опущено писанку та хрестик, уся родина приступає до святкового сніданку. Багатий великодній стіл – символ Небесної радості і Вечері Господньої.

 Починаючи від Воскресіння Христового і протягом усього тижня, православних християн звеселяє безперестанний церковний дзвін, який виконує на дзвіницях кожен, хто забажає. Святковий передзвін лунає у всіх православних храмах, сповіщаючи радість Воскресіння Христового з мертвих, що вже переможений гріх, переможене пекло. Голосно та дзвінко лунає та долітає ця звістка, через глибокі океани, густі ліси, у кожний куточок нашої планети до братів і сестер у Христі Ісусі, єднаючи духом і серцем усіх у спільну християнську родину. По Церквах і домівках, горах і долинах, полях і галявинах розходиться радісний спів: “Христос Воскрес”!

Богдан Лащенко

Категорія: Новини єпархії