Торжество православ’я звершується в перший Тиждень Великого посту в Неділю. Воно було встановлене в Греції в IX ст., В пам`ять остаточної перемоги над ворогами православ`я – іконоборцями. Вчення про шанування ікон, засноване на св. писанні і затверджене звичаєм перших християн, до VIII ст. залишалося недоторканним. Але єресь іконоборства, що з`явилася в самій Греції, поширилася по багатьох країнах. Церква Божа піддалася гонінню, більшому ніж від язичників. Більше 100 років лилися сльози і невинна кров істинно православних, які боролися за право зображувати на іконах Господа Нашого Ісуса Христа, Божу Матір і святих, а також молитися перед іконами. Цих православних укладали у в`язниці, піддавали мукам і страт. Чесні ікони та мощі святих спалювалися.
Після VII Вселенського Собору (787 р.), що закріпив шанування ікон, настав послаблення гонінь, але тільки в середині IX ст. було звільнено з темниці і ув`язнення іконошанувальників і повернуті на колишні посади, а іконоборцями запропоновано було або залишити своє оману, або припинити церковне служіння. Христолюбної цариця Феодора оголосила: “Хто не вшановує зображення Господа нашого, Його Пресвятої Матері і всіх святих, нехай буде проклятий!”
Вибраний Патріархом Константинопольським Мефодій, встановив тоді ж особливе святкове богослужіння. Православ`я було урочисто відновлено на службі в Софійському соборі в Константинополі в першу неділю Великого посту, яке довелося в 843 р. на 19 лютого. Так з`явилося святкування і особливий чин, званий Торжество Православ`я. У XII і XIV ст. ця служба була значно доповнена за рахунок включення інших текстів, що зображають головні догмати християнства. Ця служба являє собою торжество церкви над усіма коли-небудь існувавшими єрессями і розколами. У ньому стверджується не тільки православне вчення про іконопочитання, а й усі догмати і постанови семи Вселенських Соборів. Благословляє не тільки іконошанувальників, але і всі, хто живе і що відійшли до Господа у вірі та благочесті отців. Особливе місце в цій службі займає чин анафемування. Анафема – проголошується соборно не тільки іконоборцями, але всім, хто скоїв тяжкі гріхи перед Церквою.
Це свято я дуже сильним духовним натхненником для християнина в час посту,оскільки на іконах зображається не тільки Ісус Христос і Пресвятая Богородиця,але й інші святі Божі угодники,які своїм благочестивим християнським життям православили Бога, перетерпіли муки за віру, були отцями церкви, монахами, безсрібниками. З яких кожна віруюча людина повинна брати приклад,наслідуючи їхня життя і ревність до Божих справ, їхню боротьбу з нечистими думками та підступами лукавого. Ми повинні їх шанувати та молитися до них,бо як говориться в молитві до Святого: «Скорого помічника і молитвеника за душу мою», вони є найпершими після Богородиці за душі наші. Отже молимся до всіх Святих, щоб за їх молитвами і молитвами Богородиці Господь спас і помилував нас.
