Про Соборування, Маслосвяття чи Єлеопомазання: як до нього підготуватися?
Таїнство Соборування – це священнодійство подароване Богом для полегшення страждань саме важкохворих людей. Однак, сучасна практика нашої Церкви допускає до участі один раз у році й людей без явних фізичних проблем, при цьому маючи на увазі їх потребу в уздоровленні не тільки тіла, але й душі. Зазвичай, такий чин відправляється для великої кількості людей у час Великого посту.
Таїнство Соборування або Маслосвяття – це таїнство Церкви, в якому священик при помазуванні хворому певних частин тіла, закликає на нього благодать Божу, яка зцілює тілесні та душевні хвороби. Назву «Маслосвяття» чи «Єлеопомазання» таїнство отримало від того, що під час нього священнослужителі освячують особливий єлей (масло), яким намащують людину. А «Соборуванням» – від того, що за древньою традицію це таїнство повинен звершувати собор священиків, зазвичай сім. При потребі – менше. Історія цього таїнства надзвичайно древня та сягає ще часу святих апостолів, які отримавши від Спасителя владу лікувати різні хвороби прощали людям гріхи, помазували олією та зцілювали їх словами молитви (Мк.6:13, Як.5:14-15).
Під час звершення Таїнства священики молитвою освячують єлей, читають особливий канон, а потім під час богослужіння, яке складається з семиразового читання Апостола та Євангелії, помазують члени тіла хворого: чоло, щоки, ніздрі, уста, вуха, ніздрі та руки. По закінченні прочитання останнього Євангелія, священик покладає саму книгу на голову хворих і молиться про прощення та відпущення йому всіх гріхів.
Речовиною Таїнства повинна бути саме освячена чиста оливкова олія, і лише в крайніх випадках – соняшникова чи яка інша.
За вченням Церкви, основною причиною наших фізичних немочей є хвороби душі, викликані нашою гріховністю – загальнолюдською чи особистою. Святе Писання часто пов’язує тілесне зцілення людини з її покаянням і направленням життя. Однак, варто зауважити, що такий зв’язок не є безумовний. Не в кожному випадку хвороби людини причиною є її гріховність (Див. Мк.2:3,5 і пор. Ін.9:3). Іноді, хвороби даються людині як напоумлення, застереження, чи як особливе випробовування. Просякнуті цією думкою також і Таїнства Церковні. Євхаристія, Покаяння, Соборовання та інші несуть в собі ідею повного душевно-тілесного зцілення через їх прийняття, через позбавлення людини гріха цим досягається і позбавлення чималої кількості хвороб, іноді найбільш страшних і смертельних. Святе таїнство Соборування – це таїнство духовного зцілення, що досягається звершенням певної зовнішньої форми, закликанням Святого Духу.
Чимало людей помилково сприймають це богослужіння як заміну повноцінному медичному лікуванню. Варто спростувати такі думки. Господь не лише встановив Церковні таїнства, але й благословив і щодня благословляє руки лікарів і всіх медичних працівників. Церква не протиставляє себе лікарні, але наголошує, що опікується зовсім іншою сферою – духовною, метафізичною. Наші тіла Господь доручає лікарям, а душі – священикам. Той, хто свідомо відмовляється від професійного лікування, надаючи перевагу молитвам, – тяжко грішить. Соборування не лікує людину від хвороби, та навіть не є доповненням медицини. Це Таїнство вводить хворого в Любов, Світло та Життя Христове. Мета таїнства Соборування – зробити людину свідком Христа в її стражданнях, а якщо буде Богу вгодно, то полегшити її страждання чи підбадьорити її в них.
За своїм богословським змістом таїнство Соборування більше схоже на таїнство Покаяння (Сповіді), ніж на інше таїнство, дуже схоже по формі – Миропомазання. Саме тому, в ідеалі, вони повинні супроводжувати одне одного. Але якщо в Сповіді віруючий має можливість покаятися, висловити жаль та проговорити вголос про свої гріхи, то під час Маслосвяття людину торкається благодать Божа зцілюючи всі гріхи – в т.ч. неусвідомлені чи забуті гріхи. Безумовно, це не стосується тих гріхів, які людина свідомо приховала в розмові зі священиком, мала можливість сказати, але не сказала.
Єлей (чи слов. масло) символізує милість Божу. Пшениця, яка теж використовується тут, знаменує оновлення життя фізичного та духовного й надію на майбутнє воскресіння. Про вино, змішане з водою, читаємо в першій Євангелії таїнства – про доброго самарянина (Лк.10:30-35).
Таїнство може бути звершене над православними християнами старшими семи років, які страждають від фізичних або духовних хвороб. Під духовними хворобами можна сприймати відчай, зневіру, скорботу, безнадійність тощо. Таким чином, до Таїнства можуть бути допущені навіть люди фізично здорові, які дійшли до такого стану через гріхи – несвідомі чи нерозкаяні. У такому разі, таїнство звершується для багатьох парафіян у особливі дні церковного року – на Хрестопоклонному тижні, на Страсний тиждень, в навечіря Великого четверга чи Великої Суботи. Протоієрей Сергій Булгаков у «Настільній книзі священнослужителя», вказує, що Соборування, яке звершується у Великий Четвер, не потрібно розуміти, як Таїнство. 163 правило «Номоканону» при Великому Требнику забороняє помазувати здорових. У Требнику Петра Могили зазначено, що коли хвороба хронічна, а людина не отримує в Соборуванні зцілення чи полегшення, то в наступному році з цією хворобою він соборуватись не можна.
Маслосвяття можна повторювати над людиною кілька разів, але не в час однієї й тієї ж хвороби. Якщо Соборування з’єднується з іншими Таїнствами – то спочатку відбувається Сповідь, потім Соборування, а тільки по цьому – Причастя Святих Христових Таїн. Існує два чини цього Таїнства – повний та скорочений. Останній вживається коли існує небезпека швидкої смерті хворого.
Звершення Соборування над хворими, які знаходяться без свідомості, повинно залишатися на свідомості пастиря. Для дієвості усіх таїнств важлива свідоме бажання та добра воля людини, над якою воно буде звершуватися. Відтак, священик не повинен зловживати своєю владою – цілком ймовірно, що людина без свідомості проти того, щоб над нею молилися.
Жінки в час місячного очищення можуть приймати участь у Таїнстві, оскільки гріхом і нечистотою є не природній біологічний процес, але свідомий гріх, нерозкаяний переступ Заповідей Божих.
Підготовкою до таїнства може бути попередня Сповідь і Причастя напередодні. Традиція приймати Соборування винятково натщесерце безпідставна, оскільки Церковний Устав не має чітко встановленого часу його звершення. Дуже часто Таїнство звершується в другий половині дня, а хворий стільки часу чекати фізично не зможе. Інший вид підготовки – розумовий. Людина перед участю в таїнстві Маслосвяття повинна добре засвоїти що це за богослужіння, який у нього зміст та яких плодів від нього слід чекати. Відтак, головною умовою дійсності Таїнства, а також, кращою підготовкою до участі в ньому, щоб все, що відбуваються відбувалося перед її очами осмисленно та вдумливо.
Практика, коли людина почергово відвідує Соборування, які звершуються в різних храмах міста – безглузда та суперечить змісту Таїнства. Стосовно того, що саме повинен помазувати священик у хворого є два погляди. У першому слід чітко дотримуватися точних вказівок «Требника», а в другому – в залежності від ситуації помазувати людині те, що її болить. Обидва погляди вірні.
Оскільки, як ми вже сказали раніше, під час таїнства Соборування Господь таємничим чином діє на душу хворого, відпускаючи йому несвідомі чи забуті провини (гріхи), то до участі в цьому Таїнстві без особливої потреби діти молодше семи років заохочувати не варто. Винятком є звершення Таїнства над важкохворими дітьми.
Православна Церква категорично засуджує «західне» ставлення до цього Соборування, як до «Таїнства померлих». Жодне Таїнство Церкви не може бути адресовано померлим. Більше того. Навіть від живих вимагається не автоматична участь, але гаряча віра та палке бажання стати вмістилищем Святого Духа. А це, очевидно, ставить під сумніви переконання людей, які вважають Соборування такою молитвою, після якої важкохвора людина обов’язково помре. Нікому з хворих людей не потрібно боятися Соборування, бо воно не забирає в людини залишки її сил, а навпаки – помножує їх, подає особливу благодать Господню. Міф про «смертельність» Соборування для важкохворих прийшов до нас з католицизму, і має своїм джерелом бісівське походження. Сатана боїться Таїнств Церкви, а тому навіює людям самі безглузді думки стосовно них.
Категорія: Духовне читання, Загальноцерковні новини, Статті
