Про сутність Успенського посту
14 серпня для усіх православних християн розпочався Успенський піст. У цій публікації ми розповімо про те, як було започатковано Успенський піст, як харчуватися й проводити дні Успенського посту, тощо.
Успенський піст настає через місяць після Петрового посту. Цей піст започатковано перед великим святом Успіння Божої Матері і триває він два тижні від 1/14 до 15/28 серпня (ст./н. стиль).
Успенський піст дійшов до нас з давніх часів християнства.
В бесіді Льва Великого, виголошеній ним близько 450 року, ми знаходимо чітку вказівку щодо Успенського посту: “Церковні пости розміщені в році так, що для кожного часу запропоновано свій особливий закон помірності. Так для весни весняний піст — у Чотиридесятницу, для літа літній — у П’ятидесятницю (Петрів піст), для осені осінній — у сьомому місяці (Успенський), для зими — зимовий (Різдвяний)”.
Святий Симеон Солунський пише, що “Піст у серпні (Успенський) заснований на честь Матері Божого Слова, Яка, пізнавши Своє преставлення, як завжди подвизалася і постила за нас, хоч, будучи святою і непорочною, і не мала потреби в пості; так особливо Вона молилася за нас, коли мала намір перейти від тутешнього життя до майбутнього, і коли Її блаженна душа мала через Божественного духа з’єднатися з Її сином. А тому й ми маємо постити й оспівувати Її, наслідувати Її життя і тим будити Її до молитви за нас. Дехто, втім, каже, що цей піст заснований з нагоди двох свят, тобто Преображення та Успіння. І я також вважаю за необхідний спогад цих двох свят, одного — як такого, що подає нам освячення, а іншого — змилування й клопотання за нас”.
Остаточне встановлення Успенського посту відбулося на Константинопольському Соборі 1166 року, що проходив під головуванням патріарха Луки. Тут було підтверджено, що всі православні християни згідно з давніми уставами повинні дотримувати Богородичний піст з 1 по 15 серпня. Вальсамон про цей Собор пише: “Тоді сумнівалися деякі про кількість днів посту Успенського й Різдвяного. Тому сам святійший патріарх підтвердив, що хоч дні цих постів письмово ніде не позначені, мусимо, однак, піти за неписаним церковним переданням і повинні постити від першого дня серпня і від чотирнадцятого дня листопада”.
Під час посту Церква пропонує помірне вживання їжі та пиття, і притому їжі не скоромної, а пісної. У Церковному Уставі ясно відображений і час вживання і якості пісної їжі. Все строго розраховано з тією метою, щоб послабити в нас пристрасні порухи тіла, що збуджуються багатою і солодкою поживою тіла; але так, щоб не зовсім розслабити нашу тілесну природу, а — навпаки — зробити її легкою, міцною і здатною підкорятися порухам духу й бадьоро виконувати його вимоги.
Піст є необхідним засобом для успіху в духовному житті і для отримання спасіння, тому що піст, віднімаючи в тіла зайву їжу та зайве пиття, послаблює силу чуттєвих потягів. Звідси видно, що й користь посту різностороння:
а) піст згодом також ясно показує людині, що для її життя потрібно небагато, і її здоров’я залежить не від вишуканої, але від простої їжі та пиття;
б) піст дуже скоро виявляє пануючі в людині пристрасті й пороки, до яких вона приліпилася серцем, і що її тіло найбільше любить;
в) піст робить нас здатними до молитви й роздумів про Бога й Божественне. “Хто постить, той з добрим духом молиться”, — каже святитель Іоан Золотоустий.
Взагалі піст є сильним засобом приготування до всіх великих і спасительних справ. Це глибоко відчували всі розсудливі й боголюбиві люди — завжди і скрізь. Всі святі досить строго постили самі й одностайно радили постити іншим.
Устав Церкви вчить, від чого варто утримуватися під час постів — “всі, хто побожно постять, строго повинні дотримуватися уставів про якість їжі, тобто утримуватися в пості від окремих страв, не як від недостойних (хай цього не буде), а як від неприйнятних для посту й заборонених Церквою. Страви, від яких слід утримуватися в пости: м’ясо, сир, масло, молоко, яйця, а іноді й риба, залежно від того, який піст”.
Успенський піст не такий строгий, як Великий, але строгіший, ніж Петрів і Різдвяний пости.
В понеділок, середу і п’ятницю Успенського посту устав Церкви пропонує споживати сухі страви, тобто дотримуватися найстрогішого посту; у вівторок і четвер — варена їжа, але без оливи; в суботи і неділі дозволяється вино і олива.
У свято Преображення Господнього за Церковним уставом дозволяється на трапезі риба. З цього дня по понеділках, середах і п’ятницях у харчування обов’язково входили плоди нового врожаю.
Піст духовний тісно поєднується з постом тілесним, на зразок того, як наша душа поєднується з тілом, проникає в нього, оживлює і робиться з ним одним цілим, як душа й тіло становлять єдину живу людину. І тому, постячи тілесно, в той самий час слід нам постити й духовно: “Постячи, браття, тілесно, постимо й духовно, розв’яжемо будь-який союз неправди”, — заповідає Свята Церква.
У пості тілесному на першому плані — утримання від поживної, смачної та солодкої їжі; у пості духовному — утримання від пристрасних гріховних порухів, що тішать наші чуттєві схильності й пороки. Там — залишення їжі скоромної — поживнішої і вживання їжі пісної — менш поживної; тут — залишення улюблених гріхів і огріхів і вправляння в протилежних їм чеснотах.
Сутність посту висловлена в церковній пісні: “Якщо, душе моя, утримуєшся від страв, а від пристрастей не очищаєшся, — даремно тішимося неспоживанням: тому що, якщо піст не принесе тобі виправлення, то зненавиджена будеш Богом, як фальшива, і уподібнишся злим демонам, котрі ніколи не їдять”.
Категорія: Загальноцерковні новини
