24 січня Свята Православна Церква відзначає пам’ять преподобного Феодосія Великого

     У юні роки він відвідав Святу Землю і зустрівся з преподобним Симеона Стовпника, який благословив його і передбачив йому майбутнє пастирське служіння. Прагнучи до відлюдницького життя, святий Феодосій оселився в Палестині в пустельній печері, в якій, за переказами, ночували три волхви, що прийшли вклонитися народженому Спасителю світу. У ній він прожив 30 років у великому утриманні та безперервній молитві. До подвижника поступово почали сходитися люди, котрі бажали жити під його керівництвом. Коли печера вже не вміщала присутніх ченців, преподобний Феодосій став молитися, щоб Господь Сам вказав місце для обителі. Взявши з собою кадило з холодними вугіллям, преподобний пішов по пустелі. На одному місці раптово вугілля розгорілося. Тут преподобний і заснував перший чернецький монастир, або Лавру, за статутом святителя Василія Великого. Скоро Лавра преподобного Феодосія зробилася знаменитою, і в ній зібралося до 700 ченців. За завітом преподобного Феодосія, Лавра виконувала служіння ближнім, надаючи допомогу всім бідним і даючи притулок мандрівникам.
     Преподобний Феодосій був незвичайно милостивий. Одного разу, коли в Палестині був голод і до монастиря зібралося безліч людей, преподобний наказав усіх пустити в огорожу. Учні зніяковіли, знаючи, що монастир не має можливості наситити всіх, хто прийшли. Але коли увійшли в хлібопекарню, то побачили, що вона, по молитвам святого, наповнилась хлібами. І таке чудо повторювалося щоразу, коли преподобний Феодосій хотів допомогти бідним.
     У монастирі преподобний влаштував будинок для подорожніх, лікарню для ченців і мирян, а також притулки для престарілих. З огляду на те, що в Лаврі зібралися люди з різних країн, преподобний влаштував Богослужіння різними мовами — грецькою, грузинською і вірменською. Для прилучення Святих Тайн всі збиралися у велику церкву, де Богослужіння відбувалося на грецькій мові. Під час правління Константинопольського імператора Анастасія (491 — 518) виникла єресь Євтихія і Півночі, які не визнавали ні таїнств, ні священства. Імператор примкнув до лжевчення, і православні почали терпіти гоніння. Преподобний Феодосії твердо встав на захист Православ’я і написав від імені пустельників послання імператору, де викривав його і спростовував усі колишні і засуджені Вселенськими Соборами єресі. Він підтвердив, що пустинножителі і ченці будуть твердо триматися Православного сповідання. Імператор змирився на недовгий час, а потім відновив гоніння на православних. Святий старець тоді проявив велику ревність за істину. Він, залишивши обитель, прийшов до Єрусалиму і у Великій церкві, ставши на підвищенні, виголосив привселюдно: «Хто не шанує чотири Вселенських Собору, нехай буде проклятий». За цей сміливий вчинок преподобний був засланий в ув’язнення, але незабаром повернувся після смерті імператора. Преподобний Феодосій при житті робив багато зцілень та інших чудес, приходячи на допомогу бідним. Одного разу він молитвою знищив сарану, що спустошувала поля в Палестині: за його заступництвом воїни зберігалися від загибелі, рятувалися гинучі в кораблі і заблудлі в пустелях.
     Одного разу преподобний звелів ударити в било, щоб братія зібралися на молитву, і сказав: «Гнів Божий насувається на східну країну». Через кілька днів стало відомо, що сильний землетрус зруйнував місто Антіохію в той час, коли преподобний закликав ченців на молитву. Перед своєю кончиною преподобний Феодосій закликав до себе трьох улюблених єпископів і відкрив їм, що скоро відійде до Господа. Через три дні він помер у віці 105-ти років, в 529 році.
     Тіло святого було з честю похоронено в печері, в якій він жив на початку свого подвигу.

Категорія: Життя святих