СТАТУТ ПРО УПРАВЛІННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ КИЇВСЬКИЙ ПАТРІАРХАТ
І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Українська Православна Церква Київського Патріархату є Помісною (автокефальною) православною Церквою в Україні і входить до складу Єдиної Святої Соборної і Апостольської Церкви, Главою якої є Господь наш Ісус Христос.
2. «Київський Патріархат» є другою офіційною назвою Української Православної Церкви Київського Патріархату.
3. Українська Православна Церква Київського Патріархату є рівна в правах з усіма автокефальними помісними Православними Церквами і незалежна у своєму устрої та управлінні.
4. Українська Православна Церква Київського Патріархату прагне до подолання існуючого церковного розділення та утворення в Україні автокефальної єдиної Помісної Української Православної Церкви з Патріаршим престолом у м. Києві.
5. Юрисдикція Української Православної Церкви Київського Патріархату поширюється на осіб православного віровизнання, які добровільно ввійшли до неї і проживають на канонічній території України та в діаспорі, в різних країнах світу, будучи об’єднаними в єпархії, синодальні установи, вікаріати, благочиння, парафії, монастирі, братства, сестрицтва, духовні навчальні заклади, місії, представництва, подвір’я та інші установи Української Православної Церкви Київського Патріархату.
6. Київська Патріархія, синодальні установи, єпархії (єпархіальні управління), парафії, монастирі, братства, сестрицтва, духовні навчальні заклади, місії, представництва, подвір’я та інші релігійні установи Української Православної Церкви Київського Патріархату є неприбутковими релігійними організаціями.
7. Українська Православна Церква Київського Патріархату бере свій початок від проповіді святого апостола Андрія Первозваного (І ст.), Оскольдового хрещення (862 р.) та хрещення Руси-України за святого рівноапостольного князя Володимира (988 р.). Українська Православна Церква Київського Патріархату є спадкоємницею Київської Митрополії у складі Константинопольського Патріархату, історичних Галицької митрополії, Буковинської митрополії з центром у Чернівцях, Кафсько-Готської митрополії у Криму і Причорномор’ї та інших структур Православної Церкви, які раніше діяли в межах України та в українській діаспорі.
8. Помісна Українська Православна Церква Київського Патріархату здійснює свою діяльність на основі:
а) Священного Писання і Священного Передання;
б) канонів і правил святих апостолів;
в) правил і постанов семи Вселенських Соборів;
г) правил і постанов Помісних Соборів і Святих Отців;
д) постанов своїх Помісних і Архиєрейських Соборів, Священного Синоду і Указів Патріарха Київського і всієї Руси-України;
е) даного Статуту.
9. Українська Православна Церква Київського Патріархату здійснює свою діяльність на основі соборноправності:
а) вищими органами церковної влади і управління є Помісний Собор, Архиєрейський Собор, Священний Синод на чолі з Патріархом Київським і всієї Руси-України (Місцеблюстителем);
б) єпархіальним органом церковної влади і управління є правлячий єпархіальний архиєрей з Єпархіальною радою та єпархіальними зборами;
в) органом парафіяльного управління є настоятель парафії з Парафіяльною радою і Парафіяльним зборами.
10. Право церковного суду мають:
а) над єпископом: у першій інстанції – Священний Синод або Архиєрейський Собор, у останній апеляційній інстанції – Помісний Собор на чолі з Патріархом;
б) над священиком і дияконом: у першій інстанції – єпархіальний архиєрей з Єпархіальною радою, у апеляційній інстанції – Священний Синод; у виключних випадках за рішенням Патріарха і Священного Синоду справа може бути подана на розгляд Архиєрейського Собору;
в) над церковнослужителями, іншими церковними працівниками та мирянами: у першій інстанції – настоятель з Парафіяльною радою, у апеляційній інстанції – єпархіальний архиєрей з Єпархіальною радою; у виключних випадках за рішенням єпархіального архиєрея справа може бути подана на розгляд Патріарха і Священного Синоду.
11. Установи Української Православної Церкви Київського Патріархату: Київська патріархія на чолі з Патріархом Київським і всієї Руси-України, єпархії, єпархіальні управління, вікаріати, синодальні установи, парафії, монастирі, духовні навчальні заклади, братства, місії і закордонні установи мають цивільну правоздатність (право юридичної особи), яка набувається в момент реєстрації їх статуту.
12. Релігійні установи Української Православної Церкви Київського Патріархату не ведуть політичної діяльності і не надають своїх приміщень для політичних заходів.
ІІ. ПОМІСНИЙ СОБОР
1. В Українській Православній Церкві Київського Патріархату вища влада в галузях віровчення, церковного управління і церковного суду – за¬конодавча, виконавча і судова – належить Помісному Собору (далі у цьому розділі – Собор).
2. Собор скликається Патріархом Київським і всієї Руси-України, а в разі його смерті – Місцеблюстителем разом зі Священним Синодом за мірою необхідності, але не рідше як один раз на п’ять років.
3. Помісний Собор складається з єпархіальних та вікарних архиєреїв (за своїм положенням), представників кліру, чернецтва, духовних навчальних закладів і мирян, а також Вищої Церковної Ради.
4. Процедура виборів на Помісний Собор делегатів від кліру, чернецтва, духовних навчальних закладів і мирян та їх кількість встановлюється Святійшим Патріархом та Священним Синодом.
5. Помісний Собор:
а) тлумачить вчення Православної Церкви на підставі Священного Писання і Священного Передання, на під¬ставі постанов і правил семи Вселенських Соборів, зберігаючи єдність з Помісними Православними Церквами;
б) вирішує канонічні, богослужбові, пастирські та інші питання, які стосуються внутрішньої чи зовнішньої діяльності, зберігаючи єдність, чистоту православної віри, християнської моралі та побожності;
в) затверджує, змінює, анулює і роз’яснює свої постанови, які стосуються церковного життя відповідно до п. 5а і 5б даного розділу;
г) канонізує святих і встановлює відповідні богослужбові чинопослідування;
д) приймає Статут про управління Української Православної Церкви Київського Патріархату та затверджує зміни і доповнення до нього, прийняті Архиєрейським Собором;
е) обирає Патріарха Київського і всієї Руси-України за процедурою, встановленою цим Статутом (пункт 23 розділу IV);
є) затверджує постанови Архиєрейських Соборів;
ж) оцінює діяльність Священного Синоду і Синодальних установ;
з) утворює або анулює органи церковного управління;
и) встановлює процедуру всіх церковних судів;
і) піклується про справедливі відносини між Церквою і дер¬жавою, відповідно до даного Статуту і чинного законодавства України;
ї) приймає рішення з питань взаємовідносин з іншими Право¬славними Церквами;
й) звертається до української пастви з Посланнями.
6. Головою Помісного Собору є Патріарх Київський і всієї Руси-України, за відсутності Патріарха – Місцеблюститель Патріаршого Престолу.
7. Помісний Собор являє собою останню інстанцію, яка має право розглядати догматичні і канонічні відхилення в діяльності Патріарха.
8. Помісний Собор також судить в останній інстанції всі справи, які попередньо розглянуті Архиєрейським Собором і передані ним для їх остаточного вирішення.
9. Кворум Помісного Собору складають 2/3 законно обраних делегатів Собору, включаючи 2/3 архиєреїв від загальної кількості ієрархів – членів Собору.
10. Ухвали Помісного Собору стають правосильними, коли їх прийнято простою більшістю голосів присутніх членів Собору, включаючи 2/3 голосів архиєреїв при рішенні догматичних питань.
При рівності голосів переважає думка, за яку голосує Святійший Патріарх. Постанови Собору набувають сили відразу після їх прийняття і підписання Святійшим Патріархом (або Місцеблюстителем), членами Президії і секретарем.
Як правило, голосування на Соборі є відкритим (окрім випадків, передбачених цим Статутом). У разі потреби за рішенням Собору може відбуватися таємне голосування.
11. За поданням Архиєрейського Собору Помісний Собор затверджує порядок денний, програму і регламент про¬ведення своїх засідань. Собор обирає простою більшістю голосів присутніх чле¬нів Собору членів президії від духовенства і мирян, секретаріат і формує необхідні робочі органи та їх персональний склад.
12. До президії Собору входять за посадою Святійший Патріарх (Місцеблюститель) – Голова президії, постійні члени Священного Синоду, за обранням – один священик і один мирянин. Пре¬зидія керує засіданнями Собору.
13. Секретаріат Собору складається з секретаря в архиєрейському сані та двох помічників: клірика і мирянина. Секретаріат несе відпо¬відальність за підготовку матеріалів для роботи Собору і за веден¬ня протоколів засідання. Ці протоколи підписуються Головою та чле¬нами президії.
14. Офіційною мовою Собору і ведення протоколів є українська.
15. Президія, секретар і голови робочих органів складають Соборну Раду. Соборна Рада є керівним органом Собору. До її компетенції належить:
а) розгляд питань, які виникають з порядку денного, вне¬сення пропозицій про спосіб їх вивчення Собором;
б) координація всієї діяльності Собору;
в) розгляд процедурних і протокольних питань;
г) адміністративно-технічне забезпечення нормальної діяль¬ності Собору.
16. Всі архиєреї – члени Собору складають архиєрейську нараду. Нарада скликається Головою Собору за його ініціативою, за рішенням Соборної Ради, або на пропозицію не менше 1/3 архиєреїв. До завдання Наради входить обговорення тих постанов Собору, які мають особливу важливість або викликають сумніви з точки зору відповідності їх Священному Писанню, Священному Переданню, догматам і канонам, а також мають значення для підтримання церковного миру і єдності. Якщо яка-небудь постанова Собору чи її частина відхиляється 2/3 присутніх архиєреїв, то вона виноситься на повторний соборний розгляд. Якщо ж і після цього 2/3 присутніх на Соборі архиєреїв її відхиляють, то вона втрачає силу соборної постанови.
17. Відкриттю Собору і його щоденним засіданням передують Божественна літургія, молебень та молитва.
18. Засідання Собору очолює Голова Собору або, за пропозицією Голови, – член президії Собору в архиєрейському сані.
19. У засіданнях Собору, крім делегатів, можуть брати участь за¬прошені богослови, спеціалісти, спостерігачі та гості. Ступінь їхньої участі визначається регламентом, але в будь-якому випадку во¬ни не мають права брати участь у голосуванні. Пропозиції щодо проведення закритих засідань виносяться на розгляд Собору Соборною Радою.
ІІІ. АРХИЄРЕЙСЬКИЙ СОБОР
1. Органом вищої церковної влади між Помісними Соборами є Архиєрейський Собор.
2. Архиєрейський Собор складають усі правлячі та вікарні архиєреї Української Православної Церкви Київського Патріархату. У разі необхідності може бути скликаний Архиєрейський Собор за участю членів Вищої Церковної Ради.
3. Ніхто з архиєреїв, які складають Архиєрейський Собор, не може відмовитися від участі в його засіданнях, окрім випадків хвороби або з іншої причини, яка визнається Собором поважною.
4. Кворум Архиєрейського Собору складають 2/3 єпископату Української Православної Церкви Київського Патріархату – членів Архиєрейського Собору.
5. Архиєрейський Собор скликається Святійшим Патріархом Київським і всієї Руси-України (або Місцеблюстителем) і Священним Синодом, мірою необхідності, але не рідше одного разу на два роки. За пропозицією Святійшого Патріарха або 1/3 архиєреїв Української Православної Церкви Київського Патріархату може бути скликаний позачерговий Архиєрейський Собор.
6. Архиєрейський Собор через Патріарха (Місцеблюстителя) подає звіт у своїй діяльності Помісному Собору.
7. Священний Синод несе відповідальність за підготовку Архиєрейського Собору.
8. До обов’язків Архиєрейського Собору входить:
а) збереження чистоти і недоторканості православного віровчення і християнської моралі;
б) вирішення принципових богословських, канонічних, богослужбових і пастирських питань, які стосуються як внутрішньої, так і зовнішньої діяльності Церкви;
в) компетентне тлумачення канонів та церковного законодавства;
г) піклування про українські переклади Священного Писання й богослужбових книг та їх затвердження;
д) канонізація святих;
е) піклування про належне виховання й освіту кандидатів на священників і церковнослужителів;
є) затвердження рішень Священного Синоду про створення, реорганізацію чи ліквідацію єпархій, синодальних установ, духовних шкіл загальноцерковного призначення;
ж) засвідчення погляду Української Православної Церкви Київського Патріархату на проблеми сучасності;
з) піклування про справедливі відносини між Церквою і державою, відповідно до цього статуту та чинного законодавства України;
и) вирішення питань місійної праці в Церкві;
і) затвердження нових богослужбових чинів;
ї) оцінка діяльності Священного Синоду;
й) встановлення взаємовідносин з іншими Помісними Православними Церквами;
к) внесення пропозицій напередодні Помісного Собору стосовно порядку денного, програми, регламенту засідань Помісного Собору;
л) нагляд за виконанням постанов Помісного Собору;
м) визначення процедури всіх церковних судів;
н) обрання постійних членів Священного Синоду та членів Вищої Церковної Ради;
о) затвердження змін та доповнень до Статуту Київської патріархії.
9. Архиєрейський Собор є першою інстанцією, яка має право роз¬глядати догматичні і канонічні відхилення в діяльності Святійшого Патріарха.
10. Архиєрейський Собор розглядає справи про канонічні порушення єпископів, скарги на архиєреїв, з’ясовує непорозуміння, що можуть виникнути між архієреями та приймає за наслідками розгляду рішення.
11. Головою Архиєрейського Собору є Патріарх Київський і всієї Руси-України або Місцеблюститель Патріаршого Престолу.
12. Президію Архиєрейського Собору складають постійні члени Священного Синоду. Президія несе відповідальність за проведення Собору і керує ним. Президія пропонує порядок денний, програму і регламент засідань Архиєрейського Собору.
13. Архиєрейський Собор обирає робочі органи і секретаріат. Секретар несе відповідальність за забезпечення Собору необхідними робочими матеріалами і за складання протоколів. Протоколи підписуються Головою Собору, членами Президії і секретарем.
14. Засідання Собору веде Голова Собору Патріарх або, за його пропозицією, один із членів Президії.
15. На окремі засідання Собору можуть бути запрошені без права вирішального голосу богослови, спеціалісти, спостерігачі і гості.
16. Рішення на Соборі приймаються простою більшістю голосів відкритим або таємним голосуванням, за спеціально обумовленим прийнятим Собором регламентом. Якщо при відкритому голосуванні голоси розділяються порівну, то вирішальним голосом є голос Голови Собору. У випадку рівності голосів при таємному голосуванні проводиться повторне голосування.
17. Постанови Архиєрейського Собору набувають канонічної сили після їх підписання Головою Собору, президією та секретарем.
IV. ПАТРІАРХ
1. Предстоятелем Української Православної Церкви Київського Патріархату є Патріарх, який носить титул: «Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України».
2. Святійший Патріарх має першість честі серед єпископату Української Православної Церкви Київського Патріархату і підзвітний Помісному та Архиєрейському Соборам.
3. Ім’я Патріарха Київського і всієї Руси-України поминається за богослужінням у всіх храмах Української Православної Церкви Київського Патріархату як в Україні, так і за кордоном і проголошується за такою формулою: «Святійшого отця нашого (ім’я), Патріарха Київського і всієї Руси-України».
4. Патріарх піклується про життя Української Православної Церкви Київського Патріархату і керує нею разом зі Священним Синодом, будучи його Головою.
5. Взаємини між Святійшим Патріархом і Священним Синодом, відповід¬но до православної традиції, визначаються 34-м правилом Святих Апостолів і 9-м правилом Антиохійського Собору.
6. Патріарх Київський і всієї Руси-України разом зі Священним Синодом скликає Помісні та Архиєрейські Собори і головує на них. Святійший Патріарх скликає також засідання Священного Синоду.
7. Виконуючи свої першосвятительські обов’язки, згідно з 34-м Апостольським правилом, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України:
а) реалізує постанови Помісних і Архиєрейських Соборів, Священного Синоду та має нагляд за їх належним виконанням;
б) представляє Соборам звіти про стан Української Православної Церкви Київського Патріархату за період між Соборами;
в) підтримує єдність єпископату Української Православної Церкви Київського Патріархату;
г) здійснює загальне керівництво всіма синодальними установами;
д) звертається з пастирськими посланнями до всієї повноти Української Православної Церкви Київського Патріархату;
е) підписує загальноцерковні документи після ухвали їх Священним Синодом, Архиєрейським Собором, Помісним Собором;
є) здійснює виконавчо-розпорядницькі повноваження в управлінні Київською Патріархією;
ж) спілкується з предстоятелями Православних Церков і керівниками інших віросповідань згідно з постановами Соборів або Священного Синоду, а також і від свого імені;
з) представляє Українську Православну Церкву Київського Патріархату у зв’язках з органами державної влади;
и) має обов’язок піклування про Церкву та її паству перед органами державної влади;
і) затверджує статути єпархій, синодальних установ, монастирів, духовних навчальних закладів, братств, церковних місій, представництв, подвір’їв тощо;
ї) видає укази про призначення і звільнення єпархіальних архиєреїв, керівників синодальних установ, вікарних архиєреїв, ректорів духовних навчальних закладів та інших посадових осіб, які призначаються і звільняються Священним Синодом;
й) піклується про своєчасне заміщення архиєрейських кафедр;
к) доручає архиєреям тимчасове управління вакантними єпархіями;
л) спостерігає за виконанням архиєреями їхніх архипастирських обов’язків в управлінні єпархіями, а також приймає скарги на архиєреїв і дає їм належний хід;
м) дає єпископам братні поради як щодо їхнього особистого життя, так і щодо виконання ними архипастирського обов’язку, у ви¬падку неуважності до його порад звертається до Священного Синоду;
н) має право відвідин усіх єпархій Української Православної Церкви Київського Патріархату (правило 34 святих апостолів, правило 9 Антиохійського Собору);
о) приймає на розгляд справи, пов’язані з суперечками між архиєреями, які до нього звертаються як до посередника, без формального судочинства; рішення Патріарха в таких випадках для обох сторін є обов’язковими;
п) надає архиєреям відпустку терміном понад 14 днів;
р) нагороджує архиєреїв встановленими титулами, нагороджує клі¬риків і мирян;
с) нагороджує архиєреїв, кліриків і мирян церковними орденами, медалями та іншими відзнаками;
т) затверджує присудження вчених ступенів і звань;
у) турбується про своєчасне виготовлення святого мира;
ф) укладає від імені Київської Патріархії угоди, видає доручення, відкриває рахунки у банківських установах.
8. Патріарх є розпорядником загально-церковних фінансів Київської патріархії.
9. Зовнішніми ознаками Патріаршого сану є білий куколь, дві панагії, жезл без сулка і передносний хрест.
10. Патріарх Київський і всієї Руси-України є єпархіальним архиєреєм Київської єпархії, що складається з міста Києва та Київської області.
Для допомоги Патріарху Київському і всієї Руси-України в управлінні Київською областю у її межах діє окреме єпархіальне управління, яке на правах єпархіального архиєрея очолює Патріарший намісник з титулом «митрополит Переяслав-Хмельницький і Білоцерківський».
Патріарший намісник митрополит Переяслав-Хмельницький і Білоцерківський за посадою є постійним членом Священного Синоду.
11. Патріарху Київському і всієї Руси-України також допомагають в управлінні вікарні архиєреї, обов’язки яких визначаються Патріархом.
12. Патріарх Київський і всієї Руси-України є священноархимандритом Києво-Печерської лаври та інших монастирів, які мають особливе історичне значення, та керує всіма церковними ставропігіями.
13. Ставропігійні монастирі і подвір’я в Київській єпархії утворюються за указами Патріарха Київського і всієї Руси-України.
14. Утворення ставропігій у межах інших єпархій здійснюється з відома єпархіального архиєрея та за рішенням Патріарха Київського і всієї Руси-України і Священного Синоду.
15. Посада Предстоятеля Української Православної Церкви Київського Патріархату і сан Патріарха є пожиттєвими.
16. Право суду над Патріархом Київським і всієї Руси-України належить Помісному Собору за поданням Архиєрейського Собору.
17. Вихід Патріарха на спокій може бути тільки на його прохання.
18. З метою збереження церковної єдності та неперервності управління у випадку смерті Патріарха Київського і всієї Руси-України, його відходу на спокій, церковного засудження Помісним Собором або за наявності іншої причини, яка на постійно робить неможливим виконання ним патріарших обов’язків, Патріарший намісник митрополит Переяслав-Хмельницький і Білоцерківський за посадою стає Місцеблюстителем Патріаршого Престолу.
19. Церковне майно, яким володіє Патріарх у силу свого становища і посади, після його смерті переходить до Патріаршого Престолу. Особисте майно успадковується згідно з цивільним законодавством про спадщину.
20. В період міжпатріаршества:
а) Українською Православною Церквою Київського Патріархату керує Священний Синод під головуванням Місцеблюстителя;
б) ім’я Місцеблюстителя виголошується в усіх храмах Української Православної Церкви Київського Патріархату;
в) Місцеблюститель виконує обов’язки Патріарха Київського і всієї Руси-України так, як вони викладені в п. 7 розділу IV даного Статуту, крім підвищення архиєреїв у їх сані.
г) послання до української пастви, а також до глав інших Церков направляються за підписом Місцеблюстителя.
21. Після звільнення Патріаршого Престо¬лу Місцеблюститель і Священний Синод скликають Помісний Собор для обрання нового Патріарха.
22. Кандидат на Патріарха повинен відповідати таким вимогам:
а) бути єпископом Української Православної Церкви Київського Патріархату; мати вищу богословську освіту, відповідний досвід церковного керівництва і відзначатися прихильністю до канонічного правопорядку;
б) користуватися доброю думкою і довірою ієрархів, кліру і мирян, бути беззаперечно відданим Помісній Українській Православній Церкві Київського Патріархату;
в) мати вік не молодше 40 років;
г) бути українцем, громадянином України.
23. Обрання Патріарха Київського і всієї Руси-України відбувається за наступною процедурою:
а) на Архиєрейському Соборі таємним голосуванням висуваються три кандидатури, які подаються на розгляд Помісному Собору;
б) з усіх запропонованих для розгляду Архиєрейським Собором кандидатур висунутими на Помісний Собор вважаються перших три, які під час таємного голосування набрали відносну більшість голосів;
в) у разі, якщо у підсумку голосування третій і четвертий за кількістю голосів кандидати, запропоновані для розгляду Архиєрейським Собором, набрали однакову кількість голосів, що дає їм право вважатися висунутими на Помісному Соборі, по цих двох кандидатах відбувається повторне голосування і висунутим вважається той з них, хто набере відносну більшість голосів;
г) окрім висунутих Архиєрейським Собором трьох кандидатів Помісний Собор на своєму засіданні може висунути інших кандидатів, якщо під час відкритого голосування вони наберуть підтримку не менше 1/5 від числа членів Помісного Собору, в тому числі не менше 10 архиєреїв – членів Помісного Собору;
д) якщо висунутий кандидатом оголосить про самовідвід, він перестає бути кандидатом;
е) таємне голосування за висунутих на Патріарха кандидатів відбувається під час засідання Помісного Собору, для чого оголошується перерва на час голосування; місце та форма проведення голосування визначаються Помісним Собором;
є) обраним Патріархом Київським і всієї Руси-України є той з висунутих кандидатів, який за підсумками таємного голосування набрав більше половини голосів членів Помісного Собору;
ж) у разі, якщо за підсумками таємного голосування ніхто з висунутих кандидатів не набрав більше половини голосів членів Помісного Собору, проводиться повторне таємне голосування по двох кандидатурах, які набрали відносну більшість голосів; після проведення повторного таємного голосування обраним Патріархом Київським і всієї Руси-України є той з двох кандидатів, який за підсумками такого голосування набрав відносну більшість голосів членів Помісного Собору.
24. Після оголошення підсумків голосування архиєрей, обраний Помісним Собором Патріархом Київським і всієї Руси-України, засвідчує свою згоду на обрання і стає Предстоятелем Української Православної Церкви Київського Патріархату, виконуючи з цього моменту обов’язки Патріарха Київського і всієї Руси-України так, як вони викладені в п. 7 розділу IV даного Статуту.
Після урочистої інтронізації за Божественною літургією обраний Помісним Собором архиєрей стає Патріархом Київським і всієї Руси-України.
V. СВЯЩЕННИЙ СИНОД
1. Священний Синод, який очолює Патріарх Київський і всієї Руси-України (Місцеблюститель), є органом управління Українською Православною Церквою Київського Патріархату в період між Помісними та Архиєрейськими Соборами.
2. Священний Синод підзвітний Архиєрейському Собору і через Патріарха Київського і всієї Руси-України представляє йому звіт за міжсоборний період.
3. Священний Синод складається з голови – Патріарха Київського і всієї Руси-України (Місцеблюстителя), семи постійних і трьох тимчасових членів – єпархіальних архиєреїв.
4. Постійними членами Священного Синоду за посадою є Патріарший намісник митрополит Переяслав-Хмельницький і Білоцерківський, митрополит Львівський і Сокальський, архиєрей – секретар Священного Синоду;
постійними членами Священного Синоду за обранням є єпархіальні архиєреї: один від Західного регіону України, один від Центрального регіону України, один від Східного регіону України і один від закордонних єпархій.
5. На засіданнях Священного Синоду його члени знаходяться в наступному порядку: першим постійним членом Священного Синоду є Патріарший намісник митрополит Переяслав-Хмельницький і Білоцерківський, другим є митрополит Львівський і Сокальський, далі йдуть постійні члени Священного Синоду за старшинством сану і хіротонії, далі йдуть тимчасові члени Священного Синоду за старшинством сану і хіротонії.
6. Постійні члени обираються Архиєрейським Собором. В разі необхідності може бути заміна постійного члена Синоду.
7. Тимчасові члени викликаються на наступний рік Святійшим Патріархом і Священним Синодом із трьох регіонів України – Центрального, Західного і Східного за чергою.
8. Священний Синод має одну сесію на рік.
9. Кворум Синоду складають дві третини його членів.
10. На засіданнях Священного Синоду можуть бути присутні єпархіальні архиєреї, керівники синодальних установ і ректори духовних шкіл при розгляді справ, які стосуються їх єпархій, установ і духовних шкіл, з правом дорадчого голосу.
11. Засідання Священного Синоду скликаються Святійшим Патріархом (Місцеблюстителем).
12. Як правило, засідання Священного Синоду є закритими. Під час засідань без дозволу Головуючого забороняється користування будь-якими засобами електронного запису і зв’язку.
13. Питання для розгляду Священним Синодом представляє Святійший Патріарх з власної ініціативи або на прохання іншого архиєрея.
Питання, які потребують попереднього вивчення, Голова Синоду своєчасно направляє членам Синоду.
14. Коли на Синоді розглядається скарга на єпархіального архиєрея, в тому числі на члена Синоду, зацікавлена особа повинна давати пояснення, а при вирішенні справи залишати залу засідання.
15. Секретар Синоду обирається Священним Синодом. В його обов’язки входить підготовка матеріалів для засідання Синоду і складання журналів засідань.
16. Всі документи Синоду підписуються Святійшим Патріархом і чле¬нами Синоду і скріплюються печаткою Синоду.
17. Постанови Священного Синоду приймаються за загальною згодою всіх учасників засідань, або більшістю голосів. При рівності голосів, голос Святійшого Патріарха є вирішальним. Ніхто з присутніх на засіданнях членів Священного Синоду не може ухилитися від участі у голосуванні.
18. Член Синоду у випадку незгоди з прийнятим рішенням може протягом трьох днів подати у письмовій формі обґрунтовану окрему думку. Окремі думки прикладаються до справи, але не припиняють рішення Священного Синоду.
19. У тих випадках, коли Патріарх Київський і всієї Руси-України визнає, що прийняте рішення не буде на благо Церкви, він заявляє протест. Протест повинен бути зробленим на тому ж засіданні, а потім у семиденний термін у письмовій формі поданий до Синоду. Після семи днів справа знову розглядається Священним Синодом. Якщо Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України не погоджується з новим рішенням, справа передається на розгляд Архиєрейського Собору. Якщо справу відкласти неможливо і рішення має бути прийняте негайно, Патріарх Київський і всієї Руси-України діє на свій розсуд. Прийняте таким чином рішення виноситься на розгляд надзвичайного Архиєрейського Собору, від якого і залежить його остаточне рішення.
20. Всі журнали й ухвали Священного Синоду підписуються Святійшим Патріархом і всіма членами Синоду, навіть якщо деякі з них не згодні з прийнятими ухвалами і подали письмово свою обґрунтовану особисту думку.
21. Ухвали Священного Синоду набирають силу після їх підписання і не підлягають перегляду, крім тих випадків, коли надходять нові матеріали, які змінюють сутність справи.
22. Святійший Патріарх здійснює нагляд за виконанням прийнятих Священним Синодом постанов.
23. До обов’язків Священного Синоду належить:
а) нагляд і піклування про неушкоджене збереження і роз’яснення православної віри, норм християнської моралі і побожності;
б) підтримування єдності з іншими Православними Помісними Церквами;
в) турбота про внутрішню єдність Української Православної Церкви Київського Патріархату;
г) організація внутрішньої і зовнішньої діяльності Церкви та вирішення питань загальноцерковного значення, які в зв’язку з цим виникають;
д) тлумачення канонічних постанов і вирішення практичних питань їхнього застосування;
е) регулювання богослужбових питань;
є) підготовка матеріалів до канонізації святих;
ж) прийняття дисциплінарних постанов, які стосуються кліру, чернецтва і церковних працівників;
з) піклування про рівноправні та партнерські відносини між Українською Православного Церквою Київського Патріархату і Державою згідно з українським законодавством;
и) висловлювання пастирської стурбованості суспільними проблемами;
і) звернення зі спеціальним посланнями до української пастви;
ї) координація дій, спрямованих на підтримку миру і справедливості;
й) прийняття статутів Київської патріархії, єпархіальних управлінь, синодальних установ, монастирів, духовних навчальних закладів, братств і місій, подвір’їв та інших установ, а також змін та доповнень до них.
24. Священний Синод:
а) пропонує і обирає кандидатів на єпископів Української Православної Церкви Київського Патріархату;
б) переміщує єпископів на інші кафедри, у випадку необхідності звільняє їх на спокій;
в) викликає єпархіальних архиєреїв для участі в сесії Священного Синоду;
г) розглядає звіти про стан єпархій і виносить за ними постанову;
ж) в разі необхідності перевіряє діяльність єпархіальних архиєреїв та виносить відповідну постанову;
з) призначає і звільняє ректорів православних богословських академій і духовних семінарій, керівників синодальних установ;
и) приймає постанови про канонізацію святих та про включення до церковного Місяцеслова днів пам’яті святих, канонізованих іншими Помісними Церквами.
25. В разі необхідності Священний Синод може створювати комісії або інші робочі органи для піклування про:
а) переклад богослужбових книг на українську мову і їх видання;
б) підвищення рівня богословської освіти, покращення духовного та морального стану кліру;
в) благодійницьку, місійну і просвітницьку діяльність;
г) виготовлення церковного начиння, свічок, облачення і всього необхідного для відправлення богослужінь;
д) покращення стану чернечого життя.
26. Священний Синод утворює, реорганізує і ліквідує єпархії і синодальні установи, змінює їх назви, утворює ставропігії з наступним затвердженням Архиєрейським Собором.
27. Священний Синод судить усі справи, передані єпархіальними судами.
28. Священний Синод піклується про бюджет Української Православної Церкви Київського Патріархату.
29. Священний Синод тлумачить даний Статут у разі необхідності.
VІ. ВИЩА ЦЕРКОВНА РАДА
1. Вища Церковна Рада є дорадчим органом в управлінні Української Православної Церкви Київського Патріархату.
2. Вищу Церковну Раду складають за посадою Святійший Патріарх (Голова), постійні члени Священного Синоду, керівники синодальних установ та за обранням члени з числа духовенства і мирян. Членів Вищої Церковної Ради обирає Архиєрейський Собор на пропозицію Святійшого Патріарха. На засідання Вищої Церковної Ради можуть запрошуватися в якості консультантів правознавці, економісти, фахівці з питань освіти, культури та інші.
3. В міру необхідності засідання Вищої Церковної Ради скликає Патріарх Київський і всієї Руси-України і головує на них.
4. Вища Церковна Рада обговорює:
а) питання церковно-державних відносин згідно з українським законодавством;
б) участь мирян у церковному житті;
в) зв’язок Церкви з громадським організаціями;
г) участь Церкви у духовно-патріотичному вихованні в Збройних Силах України та інших силових структурах;
д) будівництво та реставрацію храмів і монастирів;
е) участь Церкви у суспільному житті України;
є) співпрацю Церкви із засобами масової інформації;
ж) господарські питання;
6. Вища Церковна Рада обирає секретаря Ради, в обов’язки якого входить підготовка матеріалів та постанов засідань Ради.
VІІ. КИЇВСЬКА ПАТРІАРХІЯ ТА СИНОДАЛЬНІ УСТАНОВИ
1. Київська патріархія є центральною установою Української Православної Церкви Київського Патріархату, яка об’єднує Синодальні структури, і якою безпосередньо керує Патріарх Київський і всієї Руси-України.
2. Фінансами Київської патріархії безпосередньо розпоряджається Патріарх Київський і всієї Руси-України, він укладає угоди від імені Київської патріархії, видає доручення, відкриває рахунки, в тому числі і валютні, у банківських установах.
3. Синодальні установи є установами Української Православної Церкви Київського Патріархату, які відають загально-церковними справами в межах їх компетенції.
4. Київська патріархія і синодальні установи є органами виконавчої влади Патріарха Київського і всієї Руси-України і Священного Синоду.
5. Київська патріархія має виключне право повноважно представляти Патріарха Київського і всієї Руси-України і Священний Синод в межах своєї діяльності та своєї компетенції.
6. Синодальні установи створюються, реорганізуються або ліквідуються за рішенням Архиєрейського Собору чи Священного Синоду і підзвітні їм.
7. Статути Київської патріархії і синодальних установ, а також зміни та доповнення до них затверджуються Патріархом Київським і всієї Руси-України.
8. Синодальні установи очолюють особи, яких призначає Священний Синод.
9. Синодальними установами Української Православної Церкви Київського Патріархату є:
а) Управління у справах духовної освіти (Учбовий комітет);
б) Видавниче управління (Видавничий відділ);
г) Управління зовнішніх церковних зв’язків;
д) Управління духовно-патріотичного виховання у Збройних Силах та інших військових формуваннях України;
е) Економічне управління;
є) Управління з духовного виховання в місцях позбавлення волі;
ж) Управління з питань благодійницької діяльності і гуманітарної допомоги;
з) Управління катехізації та релігійної освіти;
і) Управління у справах молоді;
ї) Інформаційне управління.
10. У випадку необхідності, можуть бути створені інші синодальні установи.
11. Діяльність синодальних установ визначається статутами і положеннями, затвердженими Патріархом Київським і всієї Руси-України.
VІІІ. ЄПАРХІЇ
1. Українська Православна Церква Київського Патріархату ділиться на єпархії – місцеві Церкви, які очолюються єпархіальними архиєреями – керуючими єпархіями і складаються з парафій, об’єднаних у благочиння (деканати), а також з монастирів і духовних навчальних закладів, братств, сестрицтв і місій, які знахо¬дяться на території даної єпархії.
2. Єпархія утворюється, реорганізується і ліквідується за рішенням Священного Синоду з наступним затвердженням Архиєрейським Собором.
3. Кордони єпархії визначаються Священним Синодом відповідно до адміністративно-територіального поділу областей і районів України.
4. В кожній єпархії існують органи єпархіального управління (єпархіальне управління), які діють в межах, визначених канонами, даним Статутом та власним Статутом. Єпархія проходить реєстраційні процедури відповідно до законодавства України.
5. Для задоволення церковних потреб в єпархіях можуть бути створені необхідні установи, діяльність яких визначається Положеннями (Статутами), затвердженими Священним Синодом.
1. Єпархіальний архиєрей (керуючий єпархією)
6. Єпархіальний архиєрей (керуючий єпархією), за наступництвом влади від святих Апостолів, є предстоятелем місцевої Церкви – єпархії, який канонічно і соборноправно керує нею разом з кліром і мирянами.
7. Єпархіальний архиєрей обирається і призначається Священним Синодом з урахуванням думки духовенства і мирян єпархії і отримує Указ про це Патріарха Київського і всієї Руси-України.
8. Кандидати на архиєреїв обираються зі священиків-ченців або з білого духовенства (які не перебувають у шлюбі, з обов’язковим постригом в чернецтво), як правило у віці не молодше 30 років.
9. Кандидат на єпископа за своїми моральними якостями повинен відповідати високому званню єпископа і мати вищу богословську освіту.
10. Єпархіальний архиєрей користується повнотою ієрархіч¬ної влади у справах віровчення, священнодіяння й управління.
11. Єпархіальний архиєрей носить титул, який включає в себе найменування кафедрального міста. Архиєрейські титули визначаються Священним Синодом.
12. Єпархіальний архиєрей може мати вікарного єпископа з обов’язками, що визначаються єпархіальним архиєреєм. Вікарний єпископ призначається Священним Синодом на прохання єпархіального архиєрея.
13. Єпархіальний архиєрей є повноважним представником Церкви перед державними органами влади з питань у межах своєї єпархії.
14. Єпархіальний архиєрей рукопокладає і призначає священиків і дияконів й інших кліриків на парафії та звільняє їх, призначає та звільняє всіх працівників єпархіальних установ, благословляє чернечі постриги.
15. Єпархіальний архиєрей має право приймати в клір своєї єпархії духовенство з інших єпархій за наявності відпускних грамот, а також відпускати священнослужителів до інших єпархій, надаючи відпускні грамоти й особисті справи на запит архиєреїв.
16. Без згоди єпархіального архиєрея рішення органів єпархіального управління не вступає в законну силу.
17. Єпархіальний архиєрей може звертатися з архипастирським посланнями до кліру і мирян своєї єпархії.
18. В обов’язки єпархіального архиєрея входить за визначеною формою представляти Патріарху Київському і всієї Руси-України щорічний звіт про свою діяльність та про адміністративно-релігійний та фінансово-господарський стан єпархії.
19. В обов’язки єпархіального архиєрея входить:
а) відправляти регулярно богослужіння і проповідувати;
б) піклуватися про призначення священнослужителів на парафії;
в) піклуватися про збереження чистоти православної віри, християнської моралі і побожності;
г) стежити за побожним відправленням богослужіння.
д) відповідати за виконання положень даного Статуту, постанов Соборів і Священного Синоду, указів та розпоряджень Святійшого Патріарха;
е) скликати єпархіальні збори, єпархіальні ради і головувати на них;
є) затверджувати статути парафій та інших церковних підрозділів, які входять до складу його єпархії (окрім тих, затвердження яких згідно до цього Статуту належить Патріарху Київському і всієї Руси-України);
ж) згідно з церковними канонами відвідувати парафії своєї єпархії і здійснювати контроль за діяльністю духовенства та парафіяльних рад згідно з їх статутами;
з) дбати про належний духовний і освітній рівень духовенства своєї єпархії;
и) мати архипастирський нагляд за життям і діяльністю монастирів своєї єпархії;
і) представляти для призначення Священним Синодом ректорів духовних навчальних закладів;
ї) надавати відпустки духовенству;
й) клопотати перед Патріархом Київським і всієї Руси-України про церковні нагороди духовенства і мирян, а також самому нагороджувати в межах своєї компетенції;
к) надавати благословення на відкриття нових парафій;
л) благословляти будівництво і ремонт храмів, молитовних будинків і каплиць та турбуватися про їх зовнішній та внутрішній вигляд відповідно до православної церковної традиції;
м) освячувати храми, каплиці і молитовні будинки;
н) розпоряджатися фінансами єпархії, укладати від імені єпархії угоди, видавати доручення, відкривати рахунки в банківських установах;
о) здійснювати контроль за релігійною, адміністративною та фінансовою діяльністю парафій, монастирів, навчальних закладів та інших підрозділів єпархії;
п) піклуватися про благодійницьку діяльність і гуманітарну допомогу;
р) піклуватися про забезпечення парафій усім необхідним для звершення богослужінь;
с) здійснювати церковний суд над духовенством і церковнослужителями у першій інстанції;
т) вирішувати відповідно до церковних канонів питання, які виникають при укладенні церковних шлюбів і розлучень;
у) вирішувати питання, пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном єпархії згідно з чинним законодавством України;
ф) піклуватися про видання і розповсюдження церковних газет і журналів та іншої духовної літератури;
х) стежити за церковною дисципліною духовенства та його моральним станом.
20. Овдовілою єпархією тимчасово керує архиєрей, призначений Патріархом Київським і всієї Руси-України. Тимчасово керуючий єпархією архиєрей не приймає рішень, які стосуються реорганізації єпархіального життя, не переміщає духовенства на парафіях і не робить суттєвих змін в єпархіальному житті.
21. Під час удівства єпархії Єпархіальна рада створює комісію для інвентаризації єпархіального майна і складає відповідний акт для передачі єпархії новопризначеному архиєрею.
22. Церковне майно, яким володів спочилий архиєрей за своїм положенням і посадою і яке знаходиться в офіційній архиєрейській резиденції, після його смерті переходить у власність єпархії. Особисте майно спочилого архиєрея успадковується відповідно до чинного законодавства України.
23. Єпархіальним архиєреям надається право відлучатися зі своїх єпархій з поважних причин на термін не більше 14 днів, не отримуючи попереднього дозволу вищої церковної влади; на більший термін відлучення архиєрей повинен брати дозвіл у Святійшого Патріарха в установленому порядку.
24. Утримання єпархіальних архиєреїв визначається Священним Синодом. При звільненні на спокій і вихід на пенсію – пенсія визначається відповідно до пенсійного законодавства України.
2. Єпархіальні збори
25. Єпархіальні збори, які очолює єпархіальний архиєрей, є органом управління єпархією і складаються з кліру, представників чернецтва і мирян, які живуть на території єпархії і входять до канонічних підрозділів єпархії.
26. Єпархіальні збори скликаються єпархіальним архиєреєм за необхідністю і його розсудом.
27. Головою єпархіальних зборів є єпархіальний архиєрей.
28. Єпархіальні збори обирають заступника голови і секретаря. Заступник голови може керувати зборами за дорученням єпархіального архиєрея. Секретар несе відповідальність за підготовку протоколів засідання єпархіальних зборів.
29. Кворум зборів складає проста більшість його членів. Рішення приймаються більшістю голосів. У випадку рівності, голос голови є вирішальним.
30. Єпархіальні збори:
а) обирають делегатів на Помісний Собор та членів єпархіальної ради;
б) вирішують питання церковного життя в межах єпархії.
31. Єпархіальні збори працюють згідно з прийнятим порядком денним і регламентом.
32. Протоколи єпархіальних зборів підписують голова, його заступник і секретар.
3. Єпархіальна рада
33. Єпархіальна рада, яку очолює єпархіальний архиєрей, є дорадчим органом управління єпархією. Єпархіальна рада утворюється з благословення єпархіального архиєрея і складається з п’яти осіб – чотирьох у священному сані і одного мирянина, три з яких призначаються архиєреєм, а два призначаються єпархіальними зборами на три роки.
34. Єпархіальна рада засідає регулярно, але не рідше одного разу на півроку.
35. Кворум єпархіальної ради складає більшість її членів.
36. Єпархіальна рада працює на підставі порядку денного, запропонованого головою.
37. Єпархіальний архиєрей призначає секретаря єпархіальної ради з числа її членів. Секретар відповідає за підготовку необхідних матеріалів і складає протоколи засідань.
38. Єпархіальна рада:
а) допомагає архиєрею в управлінні єпархією;
б) розглядає скарги духовенства і парафіяльних рад;
в) піклується про будівництво і ремонт храмів;
г) контролює діяльність парафіяльних рад;
д) розглядає парафіяльні звіти;
є) здійснює ревізію єпархіальних установ;
е) вирішує справи, які єпархіальний архиєрей направляє в єпархіальну раду для винесення рішень та надання рекомендацій.
ж) розглядає питання богослужбової практики і церковної дисципліни.
з) розглядає питання благодійництва та гуманітарної допомоги.
39. Єпархіальна рада має право церковного суду в першій інстанції.
4. Єпархіальні управління та інші єпархіальні установи
40. Єпархіальне управління є виконавчо-розпорядчим органом єпархії, знаходиться під безпосереднім керівництвом єпархіального архиєрея і разом з іншими єпархіальними установами покликане допомагати архиєрею в здійсненні його виконавчої влади.
41. Єпархіальний архиєрей керує діяльністю єпархіального управління і всіх єпархіальних установ, призначає та звільняє посадових осіб згідно зі штатним розкладом.
42. Діяльність єпархіальних управлінь, як і інших єпархіальних установ регламентується єпархіальними статутами та архиєрейськими розпорядженнями.
43. Кожне єпархіальне управління повинно мати канцелярію, бухгалтерію, архів та необхідну кількість інших відділів, які забезпечують видавничу, інформаційну, соціально-благодійницьку, просвітницько-виховну, будівельно-реставраційну, господарську та інші види єпархіальної діяльності.
44. Секретар єпархіального управління несе відповідальність за діловодство єпархії і в межах, визначених єпархіальних архиєреєм, допомагає йому в управлінні єпархією та в керівництві єпархіальним управлінням.
5. Благочиння (Деканати)
45. Єпархія ділиться на благочиння (деканати) на чолі з благочинними, які обираються духовенством благочиння і призначаються єпархіальним архиєреєм.
46. Межі благочинь (деканатів) визначаються адміністративним поділом області.
47. До обов’язків благочинного (декана) належить:
а) турбота про збереження чистоти православної віри і належне духовно-моральне виховання віруючих;
б) нагляд за відправленням богослужінь, за станом церковної проповіді, за достойним станом вівтаря, престолу, жертовника та всього храму в цілому;
в) турбота про виконання постанов і розпоряджень єпархіальної влади;
г) контроль за своєчасним надходженням парафіяльних внесків на утримання єпархії;
д) надання порад священнослужителям як стосовно виконання ними своїх обов’язків, так і стосовно їх особистого життя;
є) вирішення суперечок між духовенством і парафіяльними радами без формального судочинства і з доповіддю про найбільш значимі та вагомі інциденти єпархіальному архиєрею.
е) розслідування церковних правопорушень за вказівкою єпархіального архиєрея;
ж) клопотання перед єпархіальним архиєреєм про церковні нагороди духовенства і мирян;
з) внесення пропозицій єпархіальному архиєрею щодо заміщення вакантних посад у парафіях священиками, дияконами, псаломщиками і регентами;
и) піклування про задоволення релігійних потреб віруючих у парафіях, де тимчасово відсутні священнослужителі;
і) спостереження за будівництвом і ремонтом храмів у межах благочиння;
ї) турбота про забезпечення храмів усім необхідним для звершення богослужінь і нормального парафіяльного діловодства;
й) піклування про розповсюдження газет, журналів та іншої духовної літератури;
к) виконання інших обов’язків, покладених на нього єпархіальним архиєреєм.
48. Благочинний повинен не менше одного разу на рік відвідувати всі парафії свого благочиння для перевірки належного відправлення богослужінь, внутрішнього і зовнішнього вигляду храмів, а також для перевірки належного ведення парафіяльних справ.
49. З благословення єпархіального архиєрея, на прохання настоятеля, парафіяльної ради або парафіяльних зборів благочинний може проводити засідання парафіяльних зборів.
50. З благословення єпархіального архиєрея благочинний може скликати священників для розгляду загальних церковних потреб благочиння.
51. Щорічно благочинний представляє єпархіальному архиєрею звіт про стан благочиння і про свою діяльність.
52. Діяльність благочинного фінансується з коштів його парафії, а за необхідності – із загальноєпархіальних внесків.
ІХ. ПАРАФІЇ (РЕЛІГІЙНІ ГРОМАДИ)
1. Парафія – це громада православних християн Української Православної Церкви Київського Патріархату, яка складається зі священнослужителів і мирян та знаходиться під канонічним управлінням свого єпархіального архиєрея і призначеного ним священика – настоятеля.
2. Парафія (релігійна громада) є неприбутковою релігійною організацією.
3. Для отримання статусу та прав юридичної особи парафія здійснює реєстрацію власного Статуту та інші реєстраційні процедури у порядку, визначеному законодавством України.
4. Парафія (релігійна громада) Української Православної Церкви Київського Патріархату може отримати у власність або в користування храм, отримати в оренду приміщення, купити будинок або інше приміщення для церковних потреб, а також придбати у власність інше необхідне їй майно.
5. Парафія у своїй діяльності керується цим Статутом, постановами Помісних та Архиєрейських Соборів Української Православної Церкви Київського Патріархату, постановами Священного Синоду, указами та розпорядженнями єпархіального архиєрея, парафіяльним Статутом, а також законодавством України.
6. Парафія утворюється з благословення єпархіального архиєрея на загальних зборах віруючих.
7. Парафія у своїй релігійній, адміністративно-фінансовій і господарській діяльності підзвітна єпархіальному архиєрею. Парафія виконує рішення єпархіальних зборів, єпархіальної ради і розпорядження єпархіального архиєрея.
8. Органами парафіяльного управління є парафіяльні збори на чолі з настоятелем та парафіяльна рада.
9. Парафія відраховує зі своїх надходжень кошти на утримання єпархіального управління та загальноцерковні потреби.
10. В разі припинення діяльності парафії (релігійної громади) Української Православної Церкви Київського Патріархату розпорядження рухомим і нерухомим майном, фінансами, які є її власністю, здійснюється відповідно до її Статуту і чинного законодав¬ства за участю представника єпархіального управління. Інше майно повертається попереднім власникам.
11. Релігійна громада, яка бажає ввійти до складу Української Православної Церкви Київського Патріархату, повідомляє про це Єпархіальне управління, яке може таку громаду прийняти чи не при¬йняти. Релігійна громада, яка вступає в юрисдикцію Української Православної Церкви Київського Патріархату, повинна прийняти її Статут і відповідно внести зміни і доповнення до свого попереднього Статуту.
12. Парафіям, які того бажають, дозволяється зберігати в своїх парафіяльних статутах назву «Українська Автокефальна Православна Церква», але з обов’язковим зазначенням про приналежність до Київського Патріархату.
1. Настоятель
13. На чолі кожної парафії (релігійної громади) Української Православної Церкви Київського Патріархату стоїть настоятель, якого призначає та звільняє єпархіальний архиєрей. У своїй діяльності настоятель підзвітний єпархіальному архиєрею.
14. Настоятель несе відповідальність за звершення богослужінь згідно з церковним уставом, виконання треб, церковну проповідь, релігійно-моральне виховання членів парафії. Він повинен сумлінно виконувати всі богослужбові, пастирські й адміністративні обов’язки, які визначаються його посадою відповідно до церковних канонів і даного Статуту.
15. Настоятель може бути головою парафіяльної ради.
16. До обов’язків настоятеля, зокрема, входить:
а) керівництво причтом у виконанні ним богослужбових і пастирських обов’язків;
б) нагляд за станом храму, його начинням, наявністю всього необхідного для звершення богослужінь у відповідності до вимог богослужбового уставу;
в) піклування про правильне і побожне читання і спів у храмі;
г) турбота про виконання розпоряджень єпархіального архиєрея;
д) організація недільних шкіл, благодійництва, церковно-громадської і просвітницької діяльності парафії;
е) скликання і головування на засіданнях парафіяльних зборів;
є) піклування про виконання рішень парафіяльних зборів і спостереження за діяльністю парафіяльної ради;
ж) представлення інтересів парафії в органах державної влади і місцевого самоврядування;
з) надання єпархіальному архиєрею безпосередньо або через благочинного щорічних звітів про стан парафії та її діяльність;
и) організація парафіяльної бібліотеки;
і) розповсюдження церковних газет і журналів та духовної літератури;
ї) видача свідоцтв про хрещення та шлюби.
17. Виключно з дозволу єпархіального архиєрея настоятель може в установленому порядку отримати відпустку і тимчасово залишити свою парафію.
2. Причт
18. Причт парафії визначається у такому складі: священик, диякон і псаломщик. Число членів причту може бути збільшено чи скорочено єпархіальною владою на прохання парафії у відповідності до її потреб, але причт повинен складатися не менше, як із двох осіб: священика і псаломщика.
19. Обрання і призначення священно- і церковнослужителів здійснюється єпархіальним архиєреєм.
20. Щоб бути рукопокладеним на диякона чи священика, необхідно:
а) бути членом Української Православної Церкви Київського Патріархату;
б) бути повнолітнім, чоловічої статі;
в) мати необхідні моральні якості;
г) мати необхідну богословську підготовку;
д) мати свідчення духівника про відсутність канонічних перешкод для рукопокладення;
е) не знаходитися під церковним чи цивільним судом;
є) прийняти церковну присягу.
21. Члени причту можуть переміщатися і звільнятися зі своїх парафій єпархіальним архиєреєм за особистим проханням, проханням парафії, за церковним судом або за церковною доцільністю.
22. Причт парафії несе відповідальність за духовно-моральний стан парафії і за виконання своїх богослужбових і пастирських обов’язків.
23. Члени причту не можуть залишати парафію без дозволу церковної влади, отриманого в установленому порядку.
24. Священнослужитель може брати участь у звершенні богослужіння в іншій парафії за згодою єпархіального архиєрея тієї єпархії, в якій дана парафія знаходиться, або з дозволу благочинного чи настоятеля за наявності посвідчення, яке підтверджує його канонічну правоздатність.
25. Згідно з 13-м правилом ІV Вселенського Собору і 17-м правилом VІ Вселенського Собору священнослужителі можуть бути прийняті в іншу єпархію тільки за наявності відпускної грамоти єпархіального архиєрея.
3. Парафіяни
26. Парафіянами є особи православного віросповідання, які мають живий зв’язок зі своєю парафією.
27. Кожен парафіянин зобов’язаний брати участь у богослужінні, регулярно приступати до сповіді і святого причастя, зберігати канони і церковні постанови, звершувати діла віри, намагатися духовно удосконалювати себе і сприяти добробуту парафії.
28. Обов’язком парафіян є турбота про матеріальне забезпечення причту і храму.
4. Парафіяльні збори
29. Вищим органом управління парафії є парафіяльні збори, очолювані настоятелем парафії, який за посадою є головою парафіяльних зборів.
30. Членами парафіяльних зборів парафії, Статут якої зареєстровано у відповідності до державного законодавства, є настоятель, засновники та парафіяни даної парафії, які виконують цей Статут і Статут парафії, регулярно беруть участь у богослужбовому та парафіяльному житті парафії, відомі своєю ревністю до православної віри, провадять християнський спосіб життя, беруть активну участь у вирішенні парафіяльних справ, досягли 18-літнього віку, не знаходяться під забороною, а також під церковним судом.
31. На парафіяльні збори з правом дорадчого голосу можуть бути запрошені представники органів державної влади та місцевого самоврядування.
32. Прийняття до числа засновників парафії, Статут якої зареєстровано у відповідності до державного законодавства, та вихід із їх числа здійснюється на підставі прохання (заяви) рішенням парафіяльних зборів. У випадку визнання особи з числа засновників парафії або члена парафіяльних зборів невідповідним займаному положенню, така особа може бути виключеною з числа засновників парафії та з членів парафіяльних зборів рішенням парафіяльних зборів. Члени парафіяльних зборів, які не визнають для себе обов’язковим цей Статут, відступили від канонів і постанов Української Православної Церкви Київського Патріархату, втрачають право членства у парафіяльних зборах.
33. Парафіяльні збори скликаються настоятелем або, за рішенням єпархіального архиєрея, благочинним, або іншим повноважним представником єпархіального архиєрея не рідше одного разу на рік.
34. Парафіяльні збори, присвячені обранню і переобранню членів парафіяльної ради, проводяться за участю благочинного або іншого представника єпархіального архиєрея.
35. Парафіяльні збори правоздатні приймати рішення за умови участі в них не менше половини членів. Постанови парафіяльних зборів приймаються простою більшістю голосів при рівності голосів, вирішальним голосом є голос голови.
36. Головою парафіяльних зборів є настоятель.
37. Парафіяльні збори обирають секретаря з числа своїх членів, який несе відповідальність за складання протоколу засідання.
38. Протокол парафіяльних зборів підписують голова і секретар зборів.
39. Парафіяльні збори проводяться згідно з прийнятим порядком денним, запропонованим головою зборів.
40. До обов’язків парафіяльних зборів належать:
а) збереження внутрішньої єдності парафії і сприяння її духовно-моральному зростанню;
б) прийняття Статуту парафії, змін і доповнень до нього, які затверджуються єпархіальним архиєреєм і набувають чинності після реєстрації відповідно до законодавства України;
в) розгляд питання про членство у парафіяльних зборах;
г) обрання парафіяльної ради і ревізійної комісії;
д) планування фінансово-господарської діяльності парафії;
е) збереження церковного майна і турбота про його примноження;
є) планування витрат, включаючи витрати на благодійницьку і просвітницьку діяльність та єпархіальні внески;
ж) розгляд та схвалення проектно-кошторисної документації на будівництво і ремонт церковних приміщень;
з) розгляд фінансових звітів парафіяльної ради і доповідей ревізійної комісії;
и) розгляд штатного розкладу і визначення утримання членам причту і парафіяльної ради, хору та іншим працівникам храму;
і) визначення порядку розпорядження майном парафії, згідно зі Статутом парафії та чинним законодавством України;
ї) турбота про придбання церковного начиння, богослужбових книг, ікон і всього необхідного для відправлення богослужінь;
й) турбота про стан церковного співу;
к) розгляд скарг на членів парафіяльної ради і ревізійної комісії;
5. Парафіяльна рада
41. Парафіяльна рада є виконавчим розпорядчим органом парафіяльних зборів і підзвітна настоятелю та парафіяльним зборам.
42. Парафіяльна рада складається з голови – церковного старости, його заступ¬ника і скарбника. Парафіяльна рада обирається з числа членів парафіяльних зборів. Головою парафіяльної ради може бути настоятель парафії.
43. Єпархіальний архиєрей має право виключити зі складу парафіяльної ради її члена, якщо він не визнає або порушує церковні канони та Статут парафії. У виключних випадках, заради церковного миру, єпархіальний архиєрей має право призначати голову парафіяльної ради.
44. В період між засіданнями парафіяльних зборів парафіяльна рада:
а) виконує рішення парафіяльних зборів;
б) представляє на розгляд і затвердження парафіяльних зборів плани господарської діяльності, плани річних витрат та фінансові звіти;
в) несе відповідальність за збереження в належному стані храму, інших церковних приміщень, церковної території і всього майна, яке знаходиться у власності або в користуванні парафії, і веде його облік;
г) піклується про придбання церковного майна, веде інвентарні книги;
д) вирішує поточні господарські питання;
е) розпоряджається коштами парафії з відома настоятеля і під контролем настоятеля та веде їх облік;
є) піклується про житло для духовенства у тих випадках, коли воно має в ньому потребу;
ж) за узгодженням з настоятелем, у відповідності до штатного розкладу, приймає на роботу необхідний обслуговуючий персонал;
з) піклується про зовнішній і внутрішній вигляд храму, його охорону, підтримує порядок під час богослужінь;
и) підтримує контакти з органами державної влади, місцевого самоврядування та громадськими організаціями;
і) турбується про забезпечення храму всім необхідним для відправлення богослужінь.
45. Члени парафіяльної ради можуть бути виключені зі складу парафіяльної ради за рішенням парафіяльних зборів або за розпорядженням єпархіального архиєрея за наявності обґрунтованих підстав.
46. Голова парафіяльної ради – церковний староста – представляє парафіяльну раду в ділових, фінансово-господарських і адміністративних питаннях, а також у суді; у необхідних випадках видає доручення. У разі необхідності парафіяльні збори мають право доручити повноважному представнику ведення справ з громадськими організаціями, а також захист інтересів парафії в суді.
47. Всі офіційні документи парафії підписують настоятель і голова парафіяльної ради – церковний староста. У випадку, якщо головою парафіяльної ради є настоятель, другий підпис належить скарбнику.
48. Банківські та інші фінансові документи підписують голова парафіяльної ради і скарбник (або бухгалтер). В цивільних правовідносинах скарбник виконує обов’язки головного бухгалтера. Скарбник веде облік і збереження грошових коштів, пожертв та інших надходжень, складає річний фінансовий звіт. Парафія веде бухгалтерську звітність.
49. У разі переобрання парафіяльними зборами голови парафіяльної ради або зміни складу парафіяльної ради, парафіяльні збори утворюють комісію з трьох членів, які складають акт про наявність майна і грошових коштів. Парафіяльна рада приймає матеріальні цінності на підставі цього акту.
50. Обов’язки заступника голови парафіяльної ради визначаються парафіяльними зборами.
51. До обов’язків скарбника належить облік і збереження грошових коштів та інших пожертв, ведення прибутково-витратних книг, здійснення за вказівкою голови парафіяльної ради фінансових операцій у межах бюджету та складання річного фінансового звіту.
6. Ревізійна комісія
52. Парафіяльні збори зі свого складу обирають ревізійну комісію парафії у складі голови і двох членів. Ревізійна комісія підзвітна парафіяльним зборам.
Ревізійна комісія перевіряє фінансово-господарську діяльність парафії, збереження та облік майна, його використання за призначенням, проводить щорічну інвентаризацію, контролює грошові надходження і пожертви та витрати грошових коштів. Результати перевірок і відповідні рекомендації ревізійна комісія представляє на розгляд парафіяльних зборів.
53. В разі виявлення зловживань ревізійна комісія інформує парафіяльні збори для прийняття необхідних рішень.
54. Право ревізії фінансової і господарської діяльності парафії належить також єпархіальному архиєрею.
55. Члени парафіяльної ради і ревізійної комісії не можуть бути близькими родичами.
56. До обов’язків ревізійної комісії належить:
а) регулярна ревізія, включаючи перевірку наявності грошових коштів, законності і правильності витрат і ведення парафією обліку витрат;
б) нагляд за станом майна;
в) щорічна інвентаризація;
г) контроль за церковними кружками і пожертвами.
57. Ревізійна комісія складає акти перевірок і представляє їх на чергове або надзвичайне засідання парафіяльних зборів. При виявленні зловживань, нестачі майна та грошових коштів, а також при виявленні помилок у веденні й оформленні фінансових операцій, парафіяльні збори приймають відповідне рішення. Вони мають право подати позов до суду, попередньо отримавши на те згоду єпархіального архиєрея.
X. МОНАСТИРІ
1. Монастир – це церковна установа, де живе і діє чоловіча або жіноча громада, яка складається з православних християн, що добровільно обрали чернечий спосіб життя для духовного і морального удосконалювання, спільного сповідання православної віри, присвятили себе молитві, праці та побожному життю.
2. Рішення про відкриття монастиря належить Патріарху Київському і всієї Руси-України і Священному Синоду за поданням єпархіального архиєрея.
3. Для отримання статусу та прав юридичної особи монастир здійснює реєстрацію власного Статуту та інші реєстраційні процедури у порядку, визначеному законодавством України.
4. Ставропігійні монастирі проголошуються рішенням Патріарха Київського і всієї Руси-України та Священного Синоду з дотриманням церковних канонів.
5. Ставропігійні монастирі перебувають під загальним керівництвом і канонічним управлінням Патріарха Київського і всієї Руси-України.
6. Єпархіальні монастирі перебувають під керівництвом і канонічним управлінням єпархіальних архиєреїв.
7. Зарахування в монастир і звільнення з нього відбувається через благословення і розпорядження єпархіального архиєрея після представлення настоятелем (настоятельницею) або намісником.
8. Монастирі живуть і управляються відповідно до положень даного Статуту, свого власного Статуту, зареєстрованого відповідно до законодавства України, а також загального положення про православні монастирі і чернецтво.
9. Монастирі можуть мати скити і подвір’я. Скитом і подвір’ям називається громада православних християн, яка є у підпорядкуванні монастиря і знаходиться за його межами. Діяльність скита і подвір’я регламентується Статутом того монастиря, до якого вони належать, і своїм власним Статутом. Скит і подвір’я знаходяться в юрисдикції того ж архиєрея, що і монастир.
10. Монастир може купувати, будувати чи орендувати будинки, а також набувати у власність інше рухоме і нерухоме майно.
XI. ДУХОВНІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ
1. Духовними навчальними закладами Української Православної Церкви Київського Патріархату є вищі і середні спеціальні навчальні заклади, які готують священно- і церковнослужителів, богословів і церковних працівників.
2. Духовні навчальні заклади перебувають під загальною опікою Патріарха Київського і всієї Русі-України, яка здійснюється через Управління у справах духовної освіти (Учбовий комітет).
3. Канонічно духовні навчальні заклади входять в юрисдикцію того єпархіального архиєрея, на території єпархії якого вони знаходяться.
4. Духовні навчальні заклади засновуються, реорганізуються і ліквідуються рішенням Священного Синоду після представлення єпархіального архиєрея, підтриманого Учбовим комітетом.
5. Духовні навчальні заклади керуються і здійснюють свою діяльність на підставі даного Статуту і свого власного Статуту, затвердженого Святійшим Патріархом і Священним Синодом та зареєстрованого відповідно до законодавства України.
6. Духовні навчальні заклади можуть одержувати у власність або в користування храми, будівлі та інше майно, а також можуть будувати або купувати приміщення для своїх потреб і набувати у власність інше рухоме і нерухоме майно.
XІІ. ФІНАНСИ І МАЙНО
1. Кошти Української Православної Церкви Київського Патріархату і її установ складаються з:
а) пожертв при звершенні богослужінь, таїнств, треб і обрядів;
б) добровільних пожертв фізичних і юридичних осіб, державних, громадських та інших підприємств, установ, організацій і фондів;
в) пожертв від розповсюдження предметів православного релігійного призначення і православної релігійної літератури (книг, журналів, газет, аудіовідеозаписів), а також від реалізації таких предметів;
г) надходжень від підприємницької діяльності установ, підприємств Української Православної Церкви Київського Патріархату, що використовуються на статутні цілі Української Православної Церкви Київського Патріархату;
д) відрахувань синодальних установ, єпархій, єпархіальних установ, місій, а також від парафій, монастирів, братств, сестрицтв, їх підприємств, організацій, фондів та ін.;
е) відрахувань від прибутку підприємств, заснованих канонічними підрозділами Української Православної Церкви Київського Патріархату самостійно або разом з іншими юридичними або фізичними особами;
є) інших не заборонених законодавством надходжень, у тому числі прибутків від цінних паперів і вкладів, розміщених на депозитних рахунках, а також від здачі приміщень в оренду.
2. Загальноцерковний план витрат формується за рахунок коштів, відрахованих єпархіями, ставропігійними монастирями та іншими установами, а також коштів, що надходять цільовим призначенням із джерел, згаданих у п. 1 даного розділу.
3. Розпорядником загальноцерковних коштів є Патріарх Київський і всієї Руси-України.
4. Розпорядниками коштів синодальних установ у межах запланованих витрат є їхні керівники.
5. Єпархіальні бюджети формуються з джерел, згаданих у п. 1 даного розділу.
6. Розпорядником загальноєпархіальних коштів є єпархіальний архиєрей.
7. Єпархія може отримувати для своїх потреб земельні ділянки, будівлі, в тому числі культові, приміщення для виробничої, соціальної, благодійницької, культурно-просвітницької діяльності, а також інше майно, необхідне для забезпечення своєї статутної діяльності, яке надається органами державної влади та місцевого самоврядування, державними, муніципальними, громадським та іншими організаціями, а також громадянами згідно з законодавством України, або мати їх у власності.
8. Кошти парафій, монастирів, духовних навчальних закладів, братств і сестритств формуються із джерел, згаданих у п. 1 даного розділу.
Кошторис витрат духовних навчальних закладів затверджується єпархіальним архиєреєм.
9. Розпорядниками коштів парафій, монастирів, духовних навчальних закладів, братств і сестрицтв, на основі підзвітності єпархіальним архиєреям, є відповідно голови парафіяльних рад разом з членами парафіяльних рад на основі підзвітності парафіяльним зборам на чолі з настоятелями парафій, намісниками або настоятелями (настоятельницями) монастирів, ректори духовних навчальних закладів, голови братств або сестрицтв разом з членами рад братств і сестрицтв.
10. Парафія, монастир, духовний навчальний заклад, братство і сестрицтво мають право використовувати для своїх потреб земельні ділянки, будівлі, в тому числі культові, приміщення для виробничої, соціальної, благодійної діяльності, пам’ятки історії та культури, а також інше майно, необхідне їм для забезпечення своєї статутної діяльності, надане їм органами державної влади та місцевого самоврядування, державними, муніципальними, громадськими та іншими організаціями і громадянами у відповідності до законодавства України, або мати їх у власності.
11. З благословення єпархіального архиєрея парафія може мати приписні храми і каплиці, в тому числі в лікарнях, у будинках-інтернатах, у будинках для перестарілих, у військових частинах, в місцях позбавлення волі, на кладовищах, а також в інших місцях – при дотриманні законодавства.
12. У встановленому порядку парафія, монастир, духовний навчальний заклад, братство чи сестритство можуть орендувати, а також будувати або купувати у власність будинки і приміщення для своїх потреб, рівно ж як і набувати у власність інше необхідне майно.
13. Церковні кошти вносяться на збереження в банк на ім’я юридичної особи (Київської патріархії, Синодальної установи, єпархіального управління, парафії, монастиря, духовного навчального закладу, братства, сестрицтва та інших) і отримуються за підписом розпорядників кредитів.
14. Патріарх Київський і всієї Руси-України і Священний Синод мають право фінансової ревізії загальноцерковних і єпархіальних коштів. Для здійснення такої ревізії створюється спеціальна синодальна комісія.
15. Фінансова ревізія ставропігійних монастирів здійснюється ревізійною комісією, призначеною Патріархом Київським і всієї Руси-України.
16. Фінансова ревізія єпархіальних монастирів, єпархіальних установ і парафій проводиться за вказівкою єпархіального архиєрея ревізійною комісією, призначеною єпархіальною владою.
17. Парафіяльні ревізійні комісії діють у відповідності з пунктами 52-57 розділу ІХ даного Статуту.
18. В разі припинення діяльності парафії, монастиря, духовного навчального закладу, братства, сестрицтва їх рухоме і нерухоме майно та фінанси переходять у розпорядження єпархіального управління як юридичної особи і правонаступника.
19. Для ліквідації парафії, монастиря, духовного навчального закладу, братства, сестрицтва, місії єпархіальним архиєреєм створюється ліквідаційна комісія.
20. Рішення ліквідаційної комісії оформлюється протоколом і затверджується єпархіальним архиєреєм.
XІІI. ПЕНСІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Священнослужителі і церковні працівники отримують державну пенсію у відповідності до законодавства України. Українська Православна Церква Київського Патріархату може створювати, незалежно від державних, свої допоміжні страховий і пенсійний фонди.
XІV. ПЕЧАТКИ І ШТАМПИ
1. Патріарх Київський і всієї Руси-України та єпархіальні архиєреї мають штамп і круглу печатку з іменем, титулом і символом.
2. Священний Синод, Київська патріархія, Синодальні установи, Єпархіальні управління, монастирі, духовні навчальні заклади, парафії, місії, братства, сестрицтва та інші установи Української Православної Церкви Київського Патріархату, що мають право юридичної особи, мають штамп і круглу печатку з символом.
XV. ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Даний Статут має вищу силу для всієї Української Православної Церкви Київського Патріархату та її установ – Київської патріархії, Синодальних установ, єпархій (єпархіальних управлінь), монастирів, духовних навчальних закладів, парафій, місій, братств, сестрицтв та інших установ, які входять до складу Української Православної Церкви Київського Патріархату. У разі суперечностей між положеннями цього Статуту та статутами установ, які входять до складу Української Православної Церкви Київського Патріархату, вищу силу мають положення цього Статуту.
2. Для установ Української Православної Церкви Київського Патріархату, які діють за кордонами України, положення цього Статуту застосовуються з урахуванням законодавства країни їхнього місця знаходження.
3. У відповідності до Священного Писання і Священного Передання, канонів та традицій Православної Церкви єпископам і священикам Української Православної Церкви Київського Патріархату забороняється надавати церковне благословення на шлюб (звершувати таїнство вінчання) двом особам однієї статі. У випадку порушення цієї заборони надане благословення є недійсним, а винний у його наданні священнослужитель підлягає церковному суду.
4. У відповідності до Священного Писання і Священного Передання, канонів та традицій Православної Церкви, обрання Патріарха Київського і всієї Руси-України, призначення на посаду і звільнення з посади єпархіального архиєрея, настоятеля (намісника) монастиря, ректора духовного навчального закладу, настоятеля парафії, члена кліру парафії та інші внутрішні церковні питання, які відповідно до цього Статуту вирішуються Помісним Собором, Архиєрейським Собором, Патріархом Київським і всієї Руси-України, Священним Синодом, єпархіальним архиєреєм, не можуть бути предметом оскарження у світському суді.
5. Право внесення змін та доповнень до даного Статуту має Архиєрейський Собор з наступним затвердженням Помісним Собором.
Категорія: Статті
