Свята Євхаристія для воїнів

gol
11.07.2014 23:51

«Випробуй мене, Боже, і побач серце моє, досліди думки мої.Подивись, чи не на шляху я беззаконня і чи на добрій я дорозі? Якщо ні, то настанови мене на путь вічну.»Пс.138;23-24.

Найважливішою складовою життя православної людини є участь у Богослужіннях Церкви.Бо Церква це не камінь чи дерево, це спільнота людей які вірують і сповідують Ісуса Христа Богом і Спасителем від рабства дияволу і гріху. Відвідуючи Божий храм вірянин в Таїнствах, а особливо у Таїнствах Покаяння і Євхаристії, отримує благодать Духа Святого і це їй допомагає боротися з гріхом і перемагати його.Але існують певні обставини коли хрисиянин не може бути присутнім у храмі, не може взять участь у Богослужіннях, прилучитися до Таїнств.Це тяжко хворі люди, ув’язнені і воїни у бойових умовах.І Церква не полишає їх, вона йде до них.Священники відвідують цих людей, відірваних від храму, приймають сповідь, причащають Святими Дарами.Це стало актуальним зараз, в наш складний час коли багато наших прихожан знаходяться на лінії вогню, коли гинуть сотні, коли фізично, морально,а що найстрашніше духовно, покалічено тисячы людей, коли десятки тисяч стали біженцями на своїй землі.І в цих умовах Церква не полишає своїх і люди відчувають це .Я це бачу по воїнах яких опікую.
Війна змінює людину.Коли ти постійно ходиш під смертю, коли ти не впевнений не те що у наступному дні, а навіть у наступній годині-то відбувається переворот у свідомості.Багато речей, які здавались важливими, втрачають всякий сенс, а на те що раніше не звертав уваги, стає важливим, фундаментальним.І багато хто з воїнів відчув дотик Бога.Я це не можу пояснити інакше.Бо як можна пояснити те що людина яка майже 40 років жила не хрещеною вирішує хреститися тут на війні.І це не формальність.Я був свідком зовнішньої і внутрішньої переміни Євгена.Він перевдягнувся у чисту форму і почистив взуття, хоча майже добу лив дощ і грязюка була всюди.Він дуже хвилювався бо руки і голос тремтіли.Я був свідком як чоловіки які у мирний час до храму заходили хіба що на Пасху.А про сповідь годі і казати-то для жінок та слабаків.Так ці воїни сповідались так щиро, що я відчував себе зайвим, бо це була бесіда з Богом, Творцем і Спасителем.Я сповідав і причащав воїна Миколая який йшов у дозор і дізнавшись що можна це зробити попросив на 20 хвилин затримати вихід.Він в повній амуніції у бронежилеті з автоматом висповідався та причастився.Це ж зробив Віктор, він сказав що є прихожанином Лютеранської Церкви хоча хрещений у Православній.Взагалі під час цієї поїздки 30 воїнів посповідалися та причастилися Святих Христових Тайн і один охрестився.Було б більше, але вони чергували на блок-постах.Я впевнений що вони зроблять це іншим разом і не один раз, бо це вже не залежить від мене чи від їхнього бажання-це дія Божа в людині, бо»це добре й приємне Спасителеві нашому Богові, що хоче, щоб усі люди спаслися, і прийшли до пізнання правди.»Тим.2;3-4.

Ієрей Дмитро Поворотній

Категорія: