“Він і вона. Ще є варіанти?» — Тема чергової міжконфесійної зустрічі у залі єпархії
21 березня 2017 року відбулася дев’ята зустріч міжконфесійного проекту «Сходи».
Традиційно, зустріч відбулась у головному конференц-залі єпархіального управління — як завжди було цікаво та змістовно.
Тема жива і актуальна: “Він і вона. Ще є варіанти?».
З благословення керуючого Дніпропетровською єпархією Преосвященнійшого Владики Симеона у заході взяв участь клірик семінарського Свято-Петро-Павлівського храму ієрей Володимир Баранець.
Автор проекту «Сходи» журналіст Ігор Суховій, координатор протоієрей Димитрій Поворотний.
Цей проект став можливим завдяки підтримці голови Дніпропетровської облради Пригунова Гліба Олександровича та областній газеті «Зоря».
На минулій зустрічі ми говорили про мрію Тараса Шевченко мати власну родину, яка не здійснилася. До щастя і проблем традиційного подружжя будемо повертатися не раз. Бо і канонізований Філіпп Нері, той самий «божий шут» або «римський апостол», говорив, що Всевишній не збирався перетворити землю на суцільний монастир. Не заперечує цьому і народна мудрість. До українського фольклору увійшло чимало приказок на користь ідеї. Наприклад, «Погане дерево плодів не дає…», «Не трать ходу до поганого роду». Серед інших попереджень про тернистий шлях побудови сімейного гніздечка виділяється суто російське спостереження «Муж и жена – одна сатана».
…Як сказав би світоч українського гумору Остап Вишня, біда одна: на цій безмежній статевій ниві виросли і зовсім не райські кущі. У наших спікерів, вже не раз проривалися категоричні попередження прихильникам нетрадиційного сексу : «Вівці – направо, козли – наліво…».
Тим часом, паради на честь нетрадиційних забав у ліжку на Заході усе більш численні і гучні. За мотивами мого улюбленого письменника Сергія Довлатова: «Жінки знову ображаються…» Він мав на увазі, що у його часи прекрасна стать жалілася на неувагу питущих чоловіків, тому зовсім «не відпочивала». А з нетрадиційною орієнтацією справи стали і зовсім кепські. Хоча де — які жінки теж не губляться, починають задовольняти одна одну…
Я розумію, що священики готові дати нищівний бій прихильникам вільних звичаїв язичницького Давнього Риму і ще давніших. Проте є і думка з меж сучасного Риму. Перший Папа- ієзуїт Франциск говорить: «Хто я такий, щоб їх судити?»
Що це, дипломатія у сучасному дуже ліберальному світі чи позиція доброго пастиря у суспільстві, яке втрачає орієнтири, але вказує церквам, щоб вони знали своє місце?
Чекаю від спікерів не лише принциповості, а й творчого піднесення. Прохання одне: не бути у цій суспільно важливій дискусії, святішим за Папу. Тому ще одне запитання, бити чи спалювати на площах людей, які заблукали або свідомо пішли у темряву, не піднімається. Серед громадян бажаючих «вчити» традиційній орієнтації силовими методами і так вистачає.
Також є сенс поговорити на модну тему серед провидців, які впевнені, що надмірні сексуальні фантазії і операції зі зміни статі стрімко наближають Апокаліпсис…
Категорія: Новини єпархії
