Міфи про священство: Священики їздять на дорогих іномарках і часто міняють машини
«Люди хочуть, щоб священик вчасно почав Службу Божу і всюди (на хрестини, похорон, шлюб) прибував вчасно, а для цього йому потрібне відповідне авто. Не таке, щоб ламалося часто, а щоб надійне було.
От, наприклад, авто архієрея, який ледве не щонеділі їздить на певну парафію ввіреної йому єпархії, намотуючи сотні кілометрів. Якщо у нього не буде надійного автомобіля, то він не зможе повноцінно виконувати свої обов’язки. Старе авто часто ламається, нове – недешеве.
Генрі Форд, коли його запитали, яка машина найкраща, відповів: «Нова». І я дотримуюся цього принципу. Я не їжджу на бозна яких іномарках, у мене Opel Vivaro. Я вважаю недоцільним купувати авто за сотні тисяч доларів, якщо можна купити за кілька десятків», — розповідає для порталу КІРІОС Митрополит Хмельницький і Кам’янець-Подільський УПЦ КП Антоній (Махота).
Звідки у священика гроші на авто?
Священик не дух і також хоче їсти та вдягнутися, словом, має ті ж потреби, що і кожна людина. Він виконує своє служіння і за це отримує відповідну винагороду чи подяку. У всі часи матеріальне становище священика було на рівні середнього в тій спільноті людей, де він служить і проживає. Тобто священик не жив бідно, але, звісно, і не був найбагатшим. Та про гроші поговоримо у іншій статті, а тут повернемося до авто.
На чому їздять бідніші люди? – на «Жигулях», «Таврії», Daewoo, подекуди на стареньких іномарках (3-5 тис. $ за б.в.). А на чому багаті? – на Джипах та Седанах: Toyota, Mercedes, Audi, Volkswagen, середня вартість яких приблизно 20-28 тис. $. А на чому їздять священики? Та на тих ще середнячках по ціні, не на найбагатших, але і не на найбідніших. Отож, авто священика є цілком відповідним до його статусу та матеріального стану.
Якщо все в нормі, тоді чому стільки нарікань та ремствувань?
Найчастіше про гроші в церкві та священиків говорять ті люди, які майже ніколи їх не дають, це – факт. Чи міняють священики машини? Звісно міняють, так як і всі люди, адже ніщо не вічне, речі з часом зношуються, виходять з ладу, тому їх замінюють. Хіба тут є щось ненормального? Це цілком нормальний процес, коли ми, щось досягши, хочемо кращого чи новішого. Зауважте, тут говорю не про безперестанне гоніння за грошима, а про цілком адекватну заміну старої речі на новішу.
Буду відвертим як і серед мирян, так і серед духовенства трапляються різні люди. Є інколи і такі випадки, коли дійсно буває зловживання грошима, але ж до вибраних апостолів Христових був покликаний Юда. То що говорити про нас з вами?
Тому, дорогі в Христі, якщо священик має хороше авто і воно йому допомагає виконувати своє служіння – порадійте за нього. Адже священик, який працює на парафії — крутиться, як білка в колесі, з місця на місце, бо всюди його служіння чекає: то хтось помре – треба поховати, а тут людина при смерті — потребує сповіді… Якщо священик працює, то він і щось має.
Колись ще до жовтневого заколоту 1917 року відомого російського подвижника святителя митрополита Філарета (Дроздова) запитали такі собі новоявлені демократи і революціонери: «Що ж це Ви, Владико, проповідуєте одне, а самі он на якій трійці коней їздите, та ще й із візничим і з вітерцем?». Мудрий митрополит відповів їм: «Я навіть на цій трійці за вашими гріхами вгнатись не можу, яка ж це розкіш…»
За матеріалами християнського портала КІРІОС
Категорія: Огляд ЗМІ
