22 грудня 2020 р. Православна Церква вшановує ікону Божої Матері «Несподівана радість» та відзначає свято Зачаття праведною Анною Пресвятої Богородиці.
З нагоди свята керуючий Дніпропетровською єпархією Православної Церкви України Високопреосвященнійший Архієпископ Симеон (Зінкевич) звершив Божественну Літургію у центральному єпархіальному храмі на честь ікони Богородиці «Несподівана Радість».
Під час богослужіння лунала всеукраїнська молитва від визволення згубної пошесті.
Наприкінці богослужіння було звершено молебень. Після молитви Владика Симеон звернувся до вірян зі словом проповіді в якому розповів про історію ікони «Несподівана Радість» та привітав усіх присутніх зі святом зачаття праведною Анною Пресвятої Богородиці.
22 грудня Православна Церква вшановує ікону Пресвятої Богородиці – «Несподівана Радість». На честь цього образу освячено Престіл центрального єпархіального храму Дніпровської єпархії Православної Церкви України.
Про історію цієї ікони розповідає святитель Димитрій Ростовській у книзі «Руно орошене».
Один грішний чоловік, який мав у серці любов до Божої Матері, щоденно щиро молився перед Її іконою. З глибокою вірою, він промовляв до Пречистої Діви, слова архангела Гавриїла: «Радуйся, Благодатна»!
Одного разу він хотів вчинити гріх. Перед звершенням цього лихого діяння, він пішов до храму, щоб помолитись перед іконою Божої Матері. Коли він молився, на нього раптово напав страх. У жаху він побачив, що зображення Божої Матері рухається на святій іконі. У Божественного Младенця відкрились рани на руках, ногах, а з ребра Спасителя потекла кров.
Впавши на землю, грішний чоловік закричав: «О Владичице, хто це зробив?» Богородиця відповіла: «Ти та інші грішники, які своїми лихими справами знову розпинаєте Мого Сина».
«Ви називаєте Мене милосердною. Навіщо ж ви зневажаєте мене своїми беззаконними ділами?» – продовжувала Пречиста Діва Марія. «О Владичице, — відповідав цей грішник, — нехай мої гріхи не перебільшать Твоєї невимовної благості. Ти єдина надія всіх грішних. Умоли за мене Сина Твого і Бога нашого».
Двічі повторювала Владичиця Свою молитву Младенцю Христу, але Він залишався непохитним. Нарешті Спаситель відповів на молитву Своєї Матері: «Я виконаю Твоє прохання. Нехай звершиться бажання твоє, ради Тебе відпускаю цьому чоловікові його гріхи. Нехай же він в знак прощення поцілує Мої рани».
У ту ж мить грішник піднявся з колін, із великою радістю поцілував рани Спасителя. З того часу він почав жити побожно. Ця подія і стала приводом для написання ікони Божої Матері «Несподівана Радість». На ній зображується чоловік, який молиться на колінах перед образом Пречистої Діви Марії.
