Житіє преподобного Меркурія Бригинського, акафіст святому та молитва
ЖИТІЄ ПРЕПОДБНОГО МЕРКУРІЯ БРИГИНСЬКОГО
Преподобний Меркурій (в миру Максим Мойсейович Матвієнко) народився у 1870 році в селі Щаснівка Бобровицького району Чернігівської області. Його батьки були глибоко віруючими людьми. Своїх дітей, а їх було шестеро, вони виховували у благочесті і страху Божому, тому й не дивно, що з юних літ Максим любив відвідувати церкву, з великим захопленням читав Священне Писання та з кожним разом все більше наближався до щирої молитви, яка швидко стала основою його світосприйняття. Він часто вночі ставав на молитву, а вдень допомагав по господарству. Так у праці, навчанні та молитві проходили дитячі та юнацькі роки майбутнього святого. Він не мислив себе без Бога та з ранніх літ мріяв назавжди присвятити себе чернечому служінню.
У зрілому віці, усвідомивши сенс людського буття, пізнавши Бога та полюбивши красу Церкви, преподобний направився до Києво-Печерської Лаври, де молився та виконував покладені на нього послухи. За велику ревність до молитви, доброту, любов, працелюбство Максима зарахували до братії Києво-Печерської Лаври та постригли в ченці з іменем Меркурій, на честь преподобного Меркурія посника Печерського, в дальніх печерах, 24 листопада (07 грудня н. ст.). Незабаром монаха Меркурія було висвячено в ієродиякона, а пізніше він прийняв сан ієромонаха.
Життєвий шлях святого у монастирі був шляхом бездоганного послуху, повного зречення своєї волі, мужньої перемоги над спокусами. Такий великий досвід та праця над собою не дали майбутньому ігумену зламатися у страшні часи гоніння на Церкву Христову в XX столітті, не дали зректись того, до чого покликав його Подвигоположник Христос, не дали загинути душі преподобного та тим душам, якими духовно опікувався отець Меркурій у Лаврі, а пізніше і на парафії у с. Бригинцях. Він мав дар любові та покривав нею людські немочі, а люди відплачували йому взаємною любов’ю.
Після жовтневого перевороту для Церкви, монастирів та, зокрема, монахів почались важкі часи. У 1926 р. Києво-Печерську Лавру нова влада «признала» історико-культурним державним заповідником і вирішила «колишню святиню» перетворити у «Всеукраїнське музейне містечко». До 1930 р. монастир було повністю ліквідовано. Частина братії була вивезена за сотні кілометрів від Києва і розстріляна, інші були ув’язнені або ж відправлені в заслання, а сама Лавра була пограбована. Вигнанцем із улюбленої обителі став ієромонах Меркурій, який перетерпів великі випробування та бачив руйнування великої Православної святині, яка століттями залишалась оплотом віри, кораблем спасіння, дороговказом до Небесного Царства. У всьому преподобний бачив провидіння Боже і завжди в усьому покладався на волю Божу.
Промислом Божим Меркурій залишився живим, тоді як багато хто з братії просто були знищені комуністичним режимом. Довгий час отець ієромонах проводив у молитві неподалік від Лаври та на квартирах своїх духовних дітей, але, не бажаючи їх обтяжувати та наражати на небезпеку, преподобний вирішив покинути Київ. Старець ( йому на той час було понад 60 років) направився у рідні краї — на Чернігівщину, де він застав зруйновані храми та знищених, найперше морально, людей. Під враження від побаченого до родинного дому не пішов, щоб не зашкодити родичам, а оселився у с. Бригинці, що недалеко від Щаснівки.
На Бригинському кладовищі раніше була гарна дерев’яна церква, але радянська влада її закрила. Згодом у приміщенні храму було відкрито швейну майстерню, а згодом він був зруйнований «совєтською властю».
Після приходу на Бригинську парафію о. Меркурій близько десяти років звершував богослужіння в однієї парафіянки вдома, але завжди всім повторював, що так довго тривати не може. Всі свої старечі сили преподобний доклав для того, щоб на місці колишнього храму стояв новий. Незважаючи на всі перешкоди (а їх було багато): і від фашистів, які хотіли знищити преподобного, але якась невидима сила оберігала його; і від безбожної радянської влади, і від невидимих ворогів християн з божою допомогою о. Меркурій із парафіянами збудували невелику церковцю. У страшні воєнні та повоєнні роки, коли було зруйновано, спалено, знищено багато святинь, у Бригинцях молитвами та стараннями преподобного будувалася святиня. Святий престіл для храму о. Меркурій змайстрував своїми руками. У 1946 р. церква на честь Пресвятої Тройці була освячена та відкрита для парафіян. Цей храм та престіл збереглись до сьогодні.
Сільська влада не могла змиритися з тим, що відкрито храм і люди потоком ідуть до святого Меркурія за порадами, молитвами та зціленнями від недуг, а старець приймає всіх, будучи для «всіх усім». Одного разу привезли до преподобного хлопчину, що страждав епілепсією, і за його молитвами недуга відійшла. «Допомогла віра батька і сльози матері», — говорив він, смиренно приховуючи дар, одержаний від Господа.
Через своє ревне служіння Богу та молитовну допомогу людям, преподобний не раз терпів багато скорбот. До сьогоднішнього дня люди передають із уст в уста чудесне визволення о. Меркурія від смерті. Сільський голова з двома енкаведистами вивели батюшку до скирди в поле, щоб вчинити над ним розправу. Отець Меркурій молився і готувався до переходу у вічність. Коли поступив наказ «вогонь», зброя дала відсіч; те саме, трапилось і вдруге. Тоді кати вирішили відпустити святого, думаючи, що коли він йтиме, вистрілять йому в спину. Але воля Божа була іншою, і втретє сталося так, як і два перших рази. Преподобний залишився неушкодженим, посоромивши диявола та безбожну владу, яка вважала, що де сила , там і правда. Старець знав, що правда тільки в Бозі, тому тільки сказав: «Цього разу не довелося вмерти».
У 1955 р. під час Різдвяних свят о. Меркурій молився в храмі. Після служби люди розійшлися, і батюшка залишився один у храмі. Місцеві комсомольці давно стежили за старцем, але ось випала нагода йому зашкодити. Вони зачинили священика у холодному храмі, радіючи, що прислужились владі. Декілька днів старенький та немічний ігумен пробув у церкві аж до того часу, поки люди не знайшли його, застудженого, але лагідного і доброго, що молився за своїх кривдників. Від того часу батюшка тяжко страждав і хворів, але ще десять місяців служив своїй пастві як добрий пастир, не зважаючи на свою неміч.
Відчуваючи свою близьку кончину, о. Меркурій сказав: «Коли помру, поставте мені хрест на могилі у ногах, і за всіх вас буду молитися» (у Бригинцях звичай ставити хрест на могилі в головах).
Проживши богоугодно 86 р. від народження, 07 листопада 1956 р. преподобний отець Меркурій відійшов із миром до Небесних Божих осель. Поховали батюшку біля вівтаря ним збудованого Свято-Троїцького храму, у якому він прослужив 10 р., на Бригинському кладовищі, а загалом прослужив більше 20-ти років на цій парафії. Свою паству святий не залишив і після смерті. На його могилку завжди приходили люди, несучи свої горя і печалі, немочі і хвороби, а поверталися додому утішеними і зціленими душевно і тілесно. До сьогоднішнього дня за молитвами святого люди отримують благодатну допомогу Божу у своїх життєвих потребах.
У 2011 р., «враховуючи праведне життя ігумена Меркурія, чудотворіння за його молитвами при житті і після смерті, шанування віруючим народом у Чернігівській землі, молитовний подвиг та справжнє смирення», Священний Синод Української Православної Церкви Київського Патріархату під головуванням Святійшого Патріарха Філарета благословили прославити преподобного Меркурія як «місцевошанованого святого Чернігівської єпархії».
Є багато свідчень людей, які з вірою в молитві зверталися до преподобного Меркурія зі своїми бідами й отримували зцілення по своїй вірі. Ось декілька з них:
Петро, м. Рівне
Мав великі проблеми з ногами. Після того, як із паломницькою групою відвідав древній Чернігів і, помолившись, приложився з вірою до мощей преподобного о. Меркурія, відчув полегшення, а згодом і взагалі позбувся болю. Дякую Богу і о. Меркурію за зцілення від моєї хвороби.
Марія, Львівська область
Коли приходить хвороба, ми намагаємося з нею боротись, але коли чуєш – рак, опускаються руки, здається, що ти у безвиході. Такий страшний діагноз я почула у 2011 році. Куди йти? Що робити? Відповідь була одна — до Бога.
Почула я про прп. Меркурія, якого канонізували в Чернігові й поїхала до святого, надіючись і віруючи. У храмі святої вмц. Катерини, де знаходяться мощі преподобного, я довго молилась і просила о. Меркурія про зцілення. Зі сльозами на очах я покидала Чернігів. У храмі придбала рукавичку, освячену на мощах, і постійно, не знімаючи, носила на хворому місці. На 12 січня 2012 р. була призначена операція, на яку я й приїхала. Перед операцією ще раз призначили аналізи й УЗД. Яке ж було здивування лікарів і медперсоналу, коли надійшли результати аналізів: пухлина зникла. Зараз я живу повноцінним життям, за що завдячую о. Меркурію і Всемилостивому Богу, який прославив свого угодника.
Любов, Чернігів
Декілька років хворіла артритом. Пальці на руках не згиналися, відчувала сильний біль, а, відповідно, й дискомфорт. Кожного вівторка у Катерининському храмі м. Чернігова служиться акафіст перед мощами святого преподобного Меркурія Бригинського. Після акафіста всіх присутніх благословляють хрестом від параману преподобного (він супроводжував святого за життя, після смерті й сьогодні разом із ним) та помазують святим єлеєм від лампадки, яка постійно горить на рамці з мощами. В один із вівторків, після служби, мені дали потримати в руках святий хрест, від якого йшло невимовне тепло. Від цього часу мої страждання закінчилися, хвороба зникла. Дякую Богу за Його ласку і милість до мене. Дякую о. Меркурію за його заступництво і допомогу.
Радуйся, преподобний Меркуріє, скорий помічнику і лагідний пастирю.
АКАФІСТ ПРЕПОДОБНОМУ МЕРКУРІЮ БРИГИНСЬКОМУ
КОНДАК 1
Обраний чудотворцю, Тройці проповіднику і Христа предивний угоднику, скорий помічнику і молитвеннику наш, преподобний отче Меркуріє! Ублажаючи і шануючи святу пам’ять твою, славимо Господа дивного у святих Своїх, Який прославив тебе. Ти ж, маючи велику сміливість перед Царем Слави, від усяких бід визволи нас, від недуг душевних і тілесних зціли нас і мир народові нашому виблагай, що взиває до тебе:
Радуйся, преподобний Меркуріє, скорий помічнику і лагідний пастирю.
ІКОС 1
Бажаючи життя ангелоподібного, з юних літ ти прагнув до Бога всією душею своєю, зневажаючи всі блага земні, борючись з гріхом, пристрастями та спокусами світу цього – переміг їх. Чистим і непорочним приніс ти себе в дар Христу й освятився Його любов’ю, яку проніс через все своє життя. Ми ж, дивлячись на славні труди твої, з благоговінням і радістю вихваляємо тебе:
Радуйся, бо з юних літ Господа полюбив ти;
Радуйся, бо неоскверненим себе для Нього зберіг.
Радуйся, бо правилом віри і благочестя себе прикрасив ти;
Радуйся, бо образом лагідності і справедливості для всіх ти був.
Радуйся, обтяжених хворобами скоре зцілення;
Радуйся, превелика в скорботі утіхо.
Радуйся, преподобний Меркуріє, скорий помічнику і лагідний пастирю.
КОНДАК 2
У світі живучи, преподобний отче Меркуріє, ти подвиги на себе поклав та смиренно їх виконував, будучи лагідним та справедливим. В трудах праведних і в молитві проходили дні твої, а любов до Бога і людей палала у серці твоєму. Ти ж, зрозумівши святу волю Господню щодо себе, вирішив стати на вузький шлях чернечого життя. Ознаменувавши себе хресним знаменням, поспішив ти до Лаври святої, щоб славити Христа Бога нашого: алилуя.
ІКОС 2
Великий скарб від Бога отримав в дар, святий Божий, від юності несучи у серці своєму любов. Не прив’язуючись до земного, зв’язав себе з небесним, тому Господь дав тобі розуміння у пізнанні того, що потрібно для спасіння, і ти, зрозумівши, залишив батьківський дім заради Царства Божого і правди Його. Ми ж, споглядаючи на такі діла твої, приносимо тобі похвали такі:
Радуйся, бо світлом Божественного розуму осяяний ти;
Радуйся, дар любові, від Господа отриманий, не загубив ти.
Радуйся, бо ти бачив, що земне тлінне, небесне ж вічне;
Радуйся, бо ти заради вічного дім батьківський залишив.
Радуйся, бо ти добре приготував серце своє на служіння Богу і вповні віддав його;
Радуйся, бо волю Господа, Який вибрав тебе, ти сотворив.
Радуйся, преподобний Меркуріє, скорий помічнику і лагідний пастирю.
КОНДАК 3
Господь серцезнавець прагнення душі твоєї бачив і до обителі святої Києво-Печерської тебе дивно привів. Ти ж, отче святий, смирення маючи, всі благословення неліниво з любов’ю виконував і з вірою приймав як дорогоцінний дар від Христа. Ченці ж, бачачи доброчесне життя, труди і подвиги твої, постригли тебе в ангельський чин, нарікши Меркурієм, бо ти завжди невмовкно співав Богу: алилуя.
ІКОС 3
Маючи велику любов до Христа, бездоганний послух та повне відречення від волі своєї, в ієродияконський сан ти був рукопокладений, а потім і ієромонашого сану удостоївся, преподобний Меркуріє. Під покровом Божої Матері труди свої продовжував, досвід великий здобувши, ближнім своїм передавав, немов батько, духовних дітей своїх ти втішав, скорботним допомагав, з ложа недуги хворих молитвами своїми піднімав. Заради цього прийми від нас такі похвали:
Радуйся, бо ти Христа усім серцем полюбив;
Радуйся, бо ти, своєї волі відрікшись, послідував за Ним.
Радуйся, бо ти послухом досконалим сповнений був;
Радуйся, бо ти під покровом Богородиці труди і подвиги ніс.
Радуйся, бо ти сан ієромонаший заради братії чернечої прийняв;
Радуйся, бо ти послужив їхньому спасінню душевному і тілесному.
Радуйся, преподобний Меркуріє, скорий помічнику і лагідний пастирю.
КОНДАК 4
Шлях чернечого подвигу пройшов ти, прямуючи до Царя-Христа, незважаючи на скорботи, які море житейське, наче хвилі підчас бурі, насилало на тебе. Керуючись заповідями Божими, творячи подвиги, прославляв Господа, Пресвяту Богородицю та всіх святих, і на життя їхнє дивлячись та за приклад собі ставлячи, перебував тілом на землі, душею ж – на небесах, тому переміг світ та переселився в оселі небесні, де з ангелами співаєш Богу: алилуя.
ІКОС 4
Часи скорботні для християн настали, коли нечестиві безбожники храми руйнували, вбивали праведників, а душі віруючих до невір’я заохочували та від Бога відвертали. Ти ж, отче преподобний, під Покровом Божої Матері смерті не зазнав, бо зберіг тебе Вседержитель, визначивши тобі бути світильником людям Своїм, щоб сатана не зумів захопити душі їхні. Тому у безлюдних місцях, лісах та печерах довго подвизався ти, правицею ж Отця Небесного приведений до людей Божих і на спасіння нам даний, що співаємо тобі:
Радуйся, воїне Христів безстрашний і добропобідний;
Радуйся, промислом Божим для нас збережений.
Радуйся, заступнику наш, що полки невидимих ворогів перемагаєш;
Радуйся, бо ти піднявся на височини безстрастя.
Радуйся, захисте наш перед Христом непосоромний;
Радуйся, бо ти душі і тіла оберігав, послуживши спасінню людей.
Радуйся, преподобний Меркуріє, скорий помічнику і лагідний пастирю.
КОНДАК 5
Уподібнившись подвижникам великим, засяяв ти пастві Бригинській, сяючи благими і милосердними ділами твоїми, заради яких зблизька і здалеку приходили до тебе, отче всеблаженний, люди Божі, що бажали насититися їжею духовною і очиститися від гріхів своїх. Одні отцем духовним обирали тебе, інші від спілкування з тобою радість невимовну одержували, ще інші, за молитвами твоїми, зцілення від недугів тілесних отримували, але всі, тобою на путь спасіння наставлені, разом з тобою співали Богові: алилуя.
ІКОС 5
Бачачи як ти, отче святий, молитви свої возносиш перед Господом за паству свою, люди Божі у серці своєму зберегли пам’ять про преславні діла і великі подвиги твої, ревність до служб та бажання твоє збудувати храм, щоб славити Господа. «Не може тривати так довго», – ти говорив і силами своїми старечими робив все для того, щоб храм як корабель спасіння у селі Бригинцях був збудований і, немов свіча, на весь світ засіяв, щоб побачили всі і зрозуміли, що Сильний Господь. Таким трудам твоїм дивуючись, ми такі піснеспіви тобі приносимо:
Радуйся, бо багато днів і ночей молився ти, не змикаючи своїх очей;
Радуйся, бо чистоту душевну і тілесну ти зберіг.
Радуйся, бо ти радістю став багатьом і багатьох до Бога привів;
Радуйся, бо пам’ять про тебе збереглася у серцях визволених тобою від бід.
Радуйся, світильнику богопрославлений і богомудрий;
Радуйся, наставнику людей і будівничий храмів їхніх душ.
Радуйся, преподобний Меркуріє, скорий помічнику і лагідний пастирю.
КОНДАК 6
Проповідує земля Чернігівська преславні подвиги твої, всеблаженний угоднику Христів, бо ти зумів докупи паству зібрати та в честь Пресвятої Тройці храм збудувати. Він і до нині наповнений молитвою, яку заклав, наче фундамент міцний, преподобний Меркурій, чернець Києво-Печерський, ігумен Бригинський. Ти став для нас, отче, Тройці проповідником, благодатним вмістилищем Духа Святого, Його ж дією величне звершив ти, спонукаючи вірних співати Преславному Богу: алилуя.
ІКОС 6
Засяяв ти, як зоря, що землю Чернігівську освітлює, Меркуріє блаженний, ревністю палаючи до дому Божого і за спасіння ввірених тобі душ благаючи. Знав ти, отче премудрий, які випробування диявол готує тобі, але не лякався і паству свою у вірі укріпляв. Сміливо випробування ти переніс, коли безбожники, які владу мали, на розстріл тебе у поле виводили і тричі стріляли у тебе, та тричі від кулі смертної тебе Господь беріг. Сказав ти, отче: «Цього разу не довелося вмерти» і славу Милостивому воздав. Ми ж, дивлячись на благовоління Боже щодо тебе, славимо тебе:
Радуйся, світильнику, що вогнем Божественної благодаті нам засіяв;
Радуйся, бо бути вірними Богу аж до смерті ти нас навчив.
Радуйся, бо, будучи веденим на розстріл, зухвалу гординю диявола ти подолав;
Радуйся, бо ти в упованні на Бога не був посоромлений.
Радуйся, бо знову від смерті мученицької тебе Господь для спасіння людей зберіг;
Радуйся, заступнику, що заступаєшся за вірних і оберігаєш їх так, як Милостивий тебе зберіг.
Радуйся, преподобний Меркуріє, скорий помічнику і лагідний пастирю.
КОНДАК 7
Господь Вседержитель з великого чоловіколюбства Свого, бажаючи явити в тобі, отче преподобний, Своє невимовне до вірних Своїх милосердя, явив тебе світові воістину богосвітлим світильником, бо, маючи великий дар любові, ти любов’ю приводив до Господа багатьох, ділами своїми і словом лікував душі людські та оберігав їх як справжній воїн Христів, від безумних, що говорили в серці своєму: «Немає Бога». Тому, просвітлені сяйвом подвигів твоїх, тебе щиро з любов’ю величаємо і Богу Милосердному співаємо: алилуя.
ІКОС 7
Кожну хвилину життя свого віддав ти, отче Меркуріє, щоб вірних у вірі укріпити, невіруючих же до віри Православної привести, а дар зцілення, яким обдарував тебе Господь, використовував ти на славу Божу і на спасіння людей. Тому, бачачи у тобі нового обранця Божого, зблизька і здалека приходили до тебе скорботні, хворобами обтяжені, немочами й бідами зв’язані, а ти з любов’ю приймав їх, даруючи зцілення і втішення, заступаючись у молитвах. Ми ж, споглядаючи на такі заради Христа труди твої, оспівуємо тебе:
Радуйся, вірний Господу у великому і малому;
Радуйся, бо вірними бути ти і людей навчав.
Радуйся, пастирю наш добрий і помічнику скорий;
Радуйся, немочей наших цілителю благодатний і милосердний.
Радуйся, в бідах і скорботах найсолодше заспокоєння наше;
Радуйся, бо молитвами твоїми ми втішення і зцілення отримуємо.
Радуйся, преподобний Меркуріє, скорий помічнику і лагідний пастирю.
КОНДАК 8
Дивне чудо світові засяяло від тебе, преподобний, коли ти, будучи старцем немічним, у подвигах, постах і молитвах проходив шлях свого земного життя. Був ти отцем добрим, богомудрим наставником і пастирем справедливим для пастви своєї, утверджуючи всіх не відступати від віри отцівської, шляхом вузьким іти, не лякаючись життєвих скорбот, і достойно нести знамено Христа, бо словами апостола Павла ти говорив: «Великими скорботами спасається людина». Ми ж зі щирим серцем, слухаючи настанови твої, завжди взиваємо до Господа: алилуя.
ІКОС 8
Увесь ти, преподобний Меркуріє, любов невичерпна, бо не залишав ти без уваги всіх, хто за порадами та молитвами до тебе йшов. Дивувалися люди простоті твоїй, незлобивості, смиренню і любові, а цих чеснот у тебе вистачало для всіх, бо був ти для всіх усім. Небесним світлом було просвічене лице твоє, серце ж було простим і добрим, бо лукавства і корисливості не було в ньому. Мир в душі маючи, і нас у складний час життя нашого ним обдаровуєш, за що ми нині, прославляючи Бога, взиваємо до тебе:
Радуйся, скарбе дорогоцінний любові неосяжної;
Радуйся, молитвеннику невсипущий, що нас молитви навчаєш.
Радуйся, простоти, незлобивості, смирення і любові носителю;
Радуйся, бо ці чесноти ти і нам у Господа вимолюєш.
Радуйся, світильнику, що палає і світить духовними даруваннями;
Радуйся, невгасима лампадо перед престолом Божим.
Радуйся, преподобний Меркуріє, скорий помічнику і лагідний пастирю.
КОНДАК 9
Люд православний, дивлячись на довге, смиренне і важке життя твоє, Богу подяку і хвалу сьогодні приносить та щиро прославляє невимовне милосердя і благість Його, Який навчив тебе, Меркуріє преславний, так життя твоє проводити, щоб ти визволив багатьох від гріховної трясовини і до покаяння привів, не давши ворогам невидимим погубити душі людей Божих, які, за приклад беручи смирення і подвиги твої, завжди співають Творцю і Промислителю: алилуя.
ІКОС 9
Благодать Отця, Сина і Святого Духа, що через молитви твої та подвиги постійні на тебе зійшла, блаженний отче, настановила тебе бути носієм любові, лагідності, справедливості та віддавати всього себе на служіння всім, хто приходив до тебе і приносив тобі свої скорботи, печалі та хвороби. Ти ж, милосердний, скорботним втіхою, печальним радістю, хворим лікарем і цілителем добрим був, всіх любов’ю своєю зігрівав та через покаяння до Господа приводив. Заради преславних діл таких, прославляємо тебе:
Радуйся, благодаттю Тройці Пресвятої осяяний;
Радуйся, бо ти нам милість від Бога приносиш.
Радуйся, прохань наших слухачу і скорий помічнику;
Радуйся, бо ти гірких мук позбавляєш нас і духовно укріплюєш.
Радуйся, любове щира до Господа і людей;
Радуйся, бо за цю любов ти сподобився Царства Небесного.
Радуйся, преподобний Меркуріє, скорий помічнику і лагідний пастирю.
КОНДАК 10
Життєвий свій шлях закінчивши, спасительним подвигом увінчався ти, преподобний, живучи з миром, відійшов ти у вічність в мирі з собою, всіма людьми та усім творінням. Перетерпівши за час свого некороткого життя багато скорбот, не втратив ти образу Божого, а, смирення маючи осягнув, ти Небесних висот. Молячись Богу Живому, у Руки Його ти віддав дух свій і оселився зі всіма святими, співаючи пісню хвали Всесвятому Господу Слави: алилуя.
ІКОС 10
Стіною твердою і непохитною явився ти, преподобний Меркуріє, для всіх людей, які до твого заступництва вдаються. Тому і нам, що приходимо до тебе, сподіваючись на твій захист і святі молитви перед Спасом, випроси у Всемилостивого Бога віру неосоромну і любов нелицемірну, у бідах всяких заступництва, а у хворобах зцілення. Шануючи тебе, віримо, що ти перебуваєш з Христом в оселях небесних і насолоджуєшся як істинний його угодник радістю невимовною. Від нас же прийми такі похвали:
Радуйся, бо, шлях земний завершивши, ти віру зберіг;
Радуйся, бо душу свою в руки Божі ти радісно віддав.
Радуйся, бо тілом смертним біля храму, тобою збудованого, похований;
Радуйся, бо душею безсмертною злетів ти до небесних висот.
Радуйся, бо вінець блаженства ти з рук Вседержителя прийняв;
Радуйся, бо в оселях небесних з сонмом святих ти славиш Бога.
Радуйся, преподобний Меркуріє, скорий помічнику і лагідний пастирю.
КОНДАК 11
Безперестанно Пресвяту Тройцю славлячи, преподобний, явився ти великим подвижником благочестя на Чернігівській землі, бо дарував тобі Господь силу творити безліч чудес: духовно укріплювати, ногам хворим силу відновлювати, рукам немічним здоров’я повертати, страждаючих епілепсією до спокійного життя повертати та інші недуги зцілювати і духовну милість подавати. Ми ж, будучи вдячні, достойні похвали приносимо Триєдиному Богу, оспівуючи Його: алилуя.
ІКОС 11
Спів хвалебний не може висловити всієї сили твоєї, отче преподобний, бо як світильник світлосяйний, що стоїть на висоті, Бригинській пастві засвітився, землі Чернігівській запалав і всю країну нашу просвітив, бо ти виточуєш від чесних мощей твоїх безліч чудес усім, хто з вірою і любов’ю до тебе звертається і в потребах своїх на поміч тебе призиває. Тому ми, як наставнику нашому, теплому молитовнику і чудотворцю преславному, приносимо такий спів:
Радуйся, бо трудами великими ти на високу гору божественних чеснот зійшов;
Радуйся, бо, досягши височин духовних на землі, осягнув ти небесні висоти.
Радуйся, бо, душею вознісшись на небо, залишив нам святі мощі твої;
Радуйся, бо мощі твої радість приносять тим, у кого трапились печалі.
Радуйся, бо твої мощі зціляють всілякі скорботи і хвороби;
Радуйся, бо від мощей твоїх тремтять демони.
Радуйся, преподобний Меркуріє, скорий помічнику і лагідний пастирю.
КОНДАК 12
Оспівуючи твоє прославлення, славимо Господа, що прославив тебе, преподобний отче наш Меркуріє, і просимо, знаючи велику сміливість твою перед Спасом, виблагай нам благодать Господню, а всім, хто з любов’ю шанує святу пам’ять твою та з благоговінням приходить до чесної раки зі святими і цілющими мощами твоїми, подай за потребою їхньою і велику милість. Молися, угоднику Божий, щиро до Господа, щоб Він охороняв Церкву Свою святу і весь наш побожний народ від бід і напастей, щоб ми славили Бога, що у тобі прославився: алилуя.
ІКОС 12
Славлячи труди і подвиги твої, прославляємо рівноангельське життя твоє, Меркуріє святий. Щиро благаємо тебе, раби твої, не залиши нас на всіх дорогах нашого життя, але завжди охороняй нас і перебувай з нами повсякчас. Припадаючи до чесної раки мощей твоїх, молимо тебе, знаючи, що багато може молитва праведника, спасай і визволяй нас від усякого видимого і невидимого зла, бо маємо тебе за нас перед Богом заступника та з любов’ю виголошуємо так:
Радуйся, Церкви Православної славо і похвало;
Радуйся, землі Чернігівської щите й огорожо.
Радуйся, безнадійних надіє й утвердження;
Радуйся, невіруючих покаяння і віро.
Радуйся, немічних покрове і заступнику;
Радуйся, бо недугами розслабленим щедро зцілення ти подаєш.
Радуйся, преподобний Меркуріє, скорий помічнику і лагідний пастирю.
КОНДАК 13
О, предивний угоднику Божий, великий чудотворцю Чернігівський, преславний пастирю Бригинський, отче Меркуріє! Прийми це мале моління наше, що приносимо на похвалу тобі. З сонмом усіх святих на небесах ти сьогодні стоїш і славиш Бога, ми ж грішними нашими устами прославляємо Царя Слави, Господа нашого Ісуса Христа, тут, на землі. Молися за нас, отче святий, щоб ми знайшли милосердя Його у день судний і з тобою завжди співали Всемилостивому Владиці нашому: алилуя. (Цей кондак читається тричі, після цього знову читається перший ікос і перший кондак).
МОЛИТВА ДО ПРП. МЕРКУРІЯ БРИГИНСЬКОГО
О, преподобний і богоносний отче наш Меркуріє, великий подвижнику Бригинський і Чернігівський чудотворцю, всім, хто з молитвою припадає до тебе, скоропослушний помічнику! Все життя своє Отця, Сина і Святого Духа ти славив та любов’ю бувши сповнений до Бога і людей. Хреста свого взявши ти послідував за Христом, тому і багато скорбот перетерпів, та віру зберіг і диявола посоромив. Любов’ю своєю і лагідністю багатьох людей ти до Бога привів, а всі, хто зверталися до тебе за допомогою, не відходили без нічого і непочутими. Великий дар лікування маючи, допомагав ти, найперше, душу зцілити, а потім і тілесну недугу вгамувати. Перейшовши від трудів земних до небесних осель, не залишив нас, а ще більше виявляєш до нас свою любов, якою обдарував тебе Господь ще від народження твого. Маючи велику сміливість до Христа Спасителя нашого, Його щиро благай, щоб спастися нам, бо віримо, що, за молитвами до тебе, будуть вислухані всі наші благання і збереже нас Господь у всякій непорочності та чистоті.
О, священна главо, предивний отче наш! Виблагай у Великодаровитого Бога нашого всякий дар, всім і кожному благопотрібний, та охороняй нас від усякого зла, скорботним утіху подавай, хворим – зцілення, безнадійним – надію, невіруючим – віру міцну, а всім нам любов нелицемірну, щоб за твоїм заступництвом ми досягнули Небесного Царства, де ти нині з усіма святими перебуваєш, і там оспівували Бога, дивного у святих Своїх, Йому ж честь і поклоніння возсилаємо Отцю і Сину, і Святому Духу нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
ВЕЛИЧАННЯ:
Ублажаємо тебе, преподобний отче наш Меркуріє, і шануємо святу пам’ять твою, наставнику монахів і співбесіднику ангелів.
Категорія: Новини єпархії
