19 серпня — Преображення Господнє. Історія свята

икона
18.08.2017 12:50

19 серпня Свята Православна Церква святкує одне з найвеличніших дванадесятих празників – Преображення Господа нашого Ісуса Христа.

Свято Преображення Господнього встановлене на згадку події із життя Ісуса Христа – Преображення перед учениками Петром, Яковом та Іоаном на горі Фаворі перед Своїми стражданнями. Про це чітко і доступно написали євангелисти: Матфей (17, 1-9), Марк (9, 2-9) та Лука (9, 28-36).

Побожні християни про цю подію пам’ятали завжди. А більш чіткі згадки про особливості святкування датуються IV-м століттям. Про це свідчать повчання св. Єфрема Сірина і св. Іоана Золотоустого. Святкування празника у IV столітті вказує, що початок його відноситися до перших трьох століть християнства. Зокрема, збереглося слово св. Андрія Критського (635-680) на Преображення Господнє. В цьому Cлові термін “Преображення” розглядається не тільки в догматичному змісті, але і в розумінні дійсної церковної урочистості. В VIII столітті св. Іоан Дамаскін і прп. Косьма Маюмський склали стихири та канони на це свято, якими Православна Церква прославляє цю подію і в теперішній час. У календар Західної Церкви воно було введене папою Калістом III в 1457 році. У традиції Вірменської Церкви свято Преображення включене до великоднього циклу, є рухомим і святкується в сьому неділю після П’ятидесятниці.

Якоюсь мірою Свято Преображення пов’язане з старозавітним Святом кучок. «Якщо хочеш, зробимо тут три намети («кущі»)», — каже апостол Петро Ісусові. Цей зв’язок підтверджує й традиція здійснювати у свято Преображення (як і під час Свята кучок) освячення плодів. На Сході до початку серпня поспівають злаки й виноград, які християни приносять у храм для благословення на подяку Богові за дар цих плодів. Частину цього врожаю в перші століття християни жертвували в храм для звершення таїнства євхаристії.

У народній традиції Преображення називається Другим Спасом або Яблучним Спасом. Народну назву свято придбало через те, що, відповідно до Типікона, у цей день освячується виноград нового врожаю та інші плоди, а там, де його немає, — яблука, після чого їх дозволяється вживати в їжу. Освячення виконується наприкінці святкової літургії і є вираженням дарунка Богу від благословленної Ним природи. Звичай освячувати плоди дуже давній. Вказівки відносно цієї події викладені в 3-му Апостольському правилі. Основою для встановлення звичаю освячувати плоди саме 6/19-го серпня було те, що на Сході (зокрема в Греції) до цього часу достигають плоди. Найважливіші з яких: колосся і виноград приносяться для благословення і в ознаку подяки Богу за отримання плодів для їжі людям, а також по прямому відношенні до Таїнства Євхаристії, про що чітко говориться в самій молитві, що читається над «гронами.»

У християнстві освячення плодів у день свята Преображення набуло особливого символічного значення: у Преображенні Христа показано той новий, перетворений і благодатний стан, що людина і світ набувають Воскресінням Христа і яке здійсниться у воскресінні всіх людей. І вся природа, що прийшла в розлад з того моменту, коли в світ через людину ввійшов гріх, тепер разом з людиною очікує прийдешнього відновлення. Свято Преображення Господнього несе в собі смисл духовного перетворення людини, за образом Ісуса Христа. Молитва, покаяння та духовне вдосконалювання повинні бути основними думками для кожної людини. Шляхом щирого каяття, сповіді й таїнства Причастя, людина очищається від гріхів і духовно преображається.

Свято Преображення має один день передсвята і сім днів післясвята. Віддання свята 26 серпня.

В народі, Преображення Господнє пов’язане із закінченням жнив та завершенням літа. За народними прикметами, на Спаса літо зустрічається з осінню, першим холодом. У деяких регіонах України від цього свята вже починалися приморозки, тому й говорили: «Прийшов Спас — держи рукавиці про запас!».

Нехай Господь допомагає кожному з нас, благословить працю наших рук, і дає нам можливість дожити і до наступного разу, щоб на наступний рік принести ці плоди, і вкушаючи їх, ми завжди пам’ятали, чиї це плоди, чий це дар, і кому ми повинні бути вдячними за нього.

джерело

Категорія: , , ,