Успенський піст

uspenskiy pist
13.08.2012 09:53

, тобто виключаються м’ясні, молочні продукти і яйця, а риба дозволяється тільки в свято Преображення. Згідно з деякими монастирськими статутами, пропонується:
в понеділки, середи і п’ятниці — сухоядіння;
по вівторках і четвергах — варена їжа без масла;
по суботах і неділях допускаються рослинне масло і вино;
Згідно загальноцерковного статуту:
в перший день посту, в свято Походження (Винесення) чесних древ Животворящого Хреста Господнього (1 [14] серпня), за традицією здійснюється освячення меду нового збору, і з цього дня благословляється його вживання в їжу (тому свято отримало народну назву Медовий Спас, і в цей день пекли медові пряники, млинці з маком і медом, пироги, булочки, з маком);
у свято Преображення Господнього (6 [19] серпня) можна вживати рибу; починаючи з цього дня дозволяється вживати виноград і яблука нового врожаю, які освячують в цей день в церквах (тому свято отримало народну назву Яблучний Спас);
у свято Успіння Божої Матері (15 [28] серпня), якщо воно припадає на середу чи п’ятницю, дозволяється риба, а розговіння переноситься на наступний день, якщо доводиться на інші дні тижня, то посту немає.
Успенський піст дійшов до нас з давніх часів християнства.У бесіді Льва Великого, виголошеній ним близько 450 року, ми знаходимо ясну вказівку на Успенський піст: «Церковні пости розташовані у році так, що для кожного часу наказаний свій особливий закон стриманості. Так для весни весняний піст — в Чотиридесятницю, для літа літній — в П’ятидесятницю (Петрів піст — ред.), для осені осінній — у сьомому місяці (Успенський — ред.), для зими — зимовий (Різдвяний — ред.) «.
Св. Симеон Солунський пише, що «Піст в серпні (Успенський) засновано на честь Матері Божого Слова, Яка, довідавшись про Свою кончину, як завжди трудилася і постила за нас, хоча, будучи святою і непорочною, і не мала потреби в пості; так особливо Вона молилася про нас, коли мала намір перейти від тутешнього життя до майбутнього, і коли Її блаженна душа мала через Божественного духа з’єднатися з Її сином. А тому і ми повинні поститися і оспівувати Її, наслідуючи житіє Її і пробуджуючи Її тим до молитви за нас . Деякі, втім, говорять, що цей піст заснований з нагоди двох свят, тобто Преображення й Успіння. І я також вважаю за необхідне спогади цих двох свят, одного — як подає нам освячення, а іншого — умилостивлення і клопотання за нас «.
Остаточне встановлення Успенського посту відбулося на Константинопольському соборі 1166 року, що проходив під головуванням патріарха Луки. Тут було підтверджено, що всі православні християни згідно з древніми статутами повинні дотримуватися Богородичний піст з 1 по 15 серпня.


Після Вознесіння Господа Ісуса Христа на Небо Пресвята Діва в основному жила в області Єрусалиму, відвідуючи місця, де проповідував і здійснював чудеса Її Син. Особливо вона любила відвідувати Гефсиманський сад і довго молилася там, звідки Христа повели на суд і на хресні страждання. Молилася Пресвята Діва про звернення до віри затятого іудейського народу і про нові церкви, влаштовувані апостолами в різних країнах, вона і сама багато проповідувала благу звістку Воскресіння Христового.
І ось в кінці однієї такої молитви постав перед Нею Архангел Гавриїл, який не раз з’являвся Їй, сповіщаючи веління Божі. Сяючий радістю, Він повідомив Їй, що через три дні закінчиться шлях Її земного життя, і Бог візьме Її в Свої вічні обителі. При цьому Він дав Їй райську гілку, блискучу неземним світлом. Повернувшись з Єлеонської гори, Богоматір стала готуватися до відходу з цього життя.
Настав час, коли Богоматір повинна була преставитися. У кімнаті палали свічки, а на прикрашеному одрі лежала Богоматір, оточена люблячими Її людьми. Раптом храмина освітилося незвичайним світлом Божественної слави і в незвичайному світлі зійшов з неба Сам Господь Ісус Христос, оточений Ангелами і душами старозавітних праведників.
Богоматір, дивлячись на Свого Сина, як би солодко засинаючи, без жодного тілесного страждання, віддала в Його руки Свою чисту душу. Пізніше, згадуючи цю подію, Церква в одному із своїх співів оспівує: «Ангели, Успіння Пречистої бачила, здивувалися: як Діва захоплюється від землі на Небо.»
Згідно з переказами, під час поховання Богоматері апостоли несли одр, на якому покоїлося Її Пречисте тіло, а величезна кількість віруючих, оточуючи процесію, співали священні пісні. Апостол Фома не встиг на поховання Богородиці і йому дозволили увійти в печеру, де була похована Богородиця, щоб він зміг вклонитися їй в останній раз. Але, увійшовши в печеру, вони побачили тільки Її похоронні пелени, що видають пахощі, самого ж тіла Богоматері там не виявилося. Вражені цим незрозумілим зникненням Її тіла, вони зрозуміли, що Сам Господь зволив перш загального воскресіння взяти на Небо пречисте тіло.
Свято Успіння, до якого готує нас Успенський пост — одне з найбільш несподіваних для світського світорозуміння свят: що святкується? Хіба можна святкувати смерть?! Але слов’янське слово «успіння» означає сон. Сенс свята Успіння в тому, що немає більше тієї смерті, яка чекала кожного до Воскресіння Христового, тепер немає більше скорботи про смерть, немає перед нею страху. І після відходу від земного життя Пресвята Богородиця не залишає світу: «У Різдві дівоцтво зберегла єси, в успінні світу не залишила єси Богородице …» — нагадує церковний спів.
І наостанок найкраще згадати слова апостола Павла, який оспівує перемогу словами древнього пророка: «Смерть! де твоє жало? пекло! де твоя перемога? «, і стверджує:«Для мене життя — Христос, і смерть — придбання »(Фил 1.21).

Ігумен Філарет (Солошенко)

Категорія: