Владика Симеон взяв участь у соборній молитві у день святого священномученика Макарія

content_dsc_0512
15.05.2017 19:51

14 травня 2017 року, у сам день свята, Святійший Патріарх Філарет звершив Божественну літургію у Володимирському кафедральному соборі.

Під час Божественної літургії співали: Патріарший хор Володимирського собору (регент Вероніка Матвієнко), хор Київської православної богословської академії (регент Надія Купчинська) та кліросний хор Володимирського собору (регент Тетяна Солосич).

Під час літургії Святійший Владика виголосив проповідь:

«Христос Воскрес! Христос Воскрес! Христос Воскрес!

Ваші преосвященства, всечесні отці, дорогі браття і сестри!

Насамперед вітаю Вас із нашим київським святом на честь святого священномученика Макарія. Священномученик Макарій жив в тяжкі часи, коли української держави або руської держави не існувало. Київ був зруйнований Батиєм і тому Київські митрополити не мали можливості жити в Києві і керувати своєю паствою. І тому Київський митрополит знаходився у місті Вільно, теперішня Литва і звідтіля керував Київською митрополією. Але любов до своєї пастви і визнання своїх обов’язків як митрополита — знаходитися зі своєю паствою, не давали йому спокою. Він митрополит Київський, а живе у Вільно, а паства його в Києві страждає і тому серце його тянуло до Києва, до своєї пастви. І він вирішив одного разу все ж таки поїхати в Київ і там звершувати богослужіння і проповідувати. Але йому сказали: «Дорога небезпечна», тому що татари контролювали всі дороги. Але любов була сильніша за страх. Так само як у жон-мироносиць любов до Христа Спасителя була сильніша за страх. Апостоли розбіглися, а жони-мироносиці подолали любов’ю страх. Так і священномученик Макарій любов’ю до пастви подолав цей страх. Але як ми знаємо з історії та з житія священномученика Макарія він все ж таки потрапив до рук татар, які вбили його, коли він звершував Божественну літургію.

Тому цей приклад для нас архієреїв особливо важливий. Він вчить нас як треба любити свою паству і як нею треба керувати. Житейські блага треба відкинути як відкинув священномученик Макарій, а турбуватися тільки про одне — про виконання своїх архіпастирських обов’язків. Священномученик Макарій загинув як мученик і ми помремо не як мученики. Але він досягнув святості через свою любов до пастви і виконання своїх обов’язків чесно, а ми – грішні. І тому перед нами стоїть проблема: ми і патріархи, і митрополити, і архієпископи, і єпископи займаємо таке саме положення як священномученик Макарій, а ось коли ми помремо, то яка буде у нас доля? Чи такою як у священномученика Макарія, чи іншою? І коли подумаєш, що твоя доля, твоє майбутнє буде іншим, то бере жах, для чого ти стояв перед Престолом, для чого ти проповідував, для чого ти жив, для того щоб отримати вічне страждання? І ці думки навіває своїм подвигом священномученик Макарій своїм подвигом, своєю любов’ю до своєї пастви і чесне ставлення до своїх обов’язків. Але це стосується не тільки архієреїв, в такій самі мірі це стосується кожного священника» – сказав Патріарх Філарет.

Також Святійший Владика закликав кожного священника та мирян подумати чи виконали вони свої обов’язки як християни, адже кожен дасть відповідь після смерті і це не є видумкою чи залякуванням, а це дійсно так буде.

Після закінчення Літургії Предстоятель очолив молебень до священномученика Макарія, перед його нетлінними і чудотворними мощами. Потім, під багаторазовий спів величання святому Макарію, Патріарх, архієреї, духовенство та парафіяни благоговійно приклалися до мощей священномученика.

Урочисте богослужіння завершилося уставним многоліттям.

джерело

Категорія: