Духовне читання

Православний день закоханих

8 липня Свята Правослана Церква святкує пам'ять святого благовірного князя Петра та святої Февронії Муромських 

Кожна людина, перш за все, прагне знайти своє місце в житті: місто, район, вулицю, де все б здавалося не просто рідним і близьким, а своїм. Зазвичай ми багатозначно називаємо це домом. Деякі люди проводять у його пошуках більшу частину свого життя, не усвідомлюючи,що це поняття залежить не тільки від географії. Дім там, де любов. У домі зароджується сім’я. Як і у випадках з багатьма святими поняттями, через надто часте та нерозумне вживання, воно перестало породжувати у нас той поважний трепет, який мало би. Все частіше зустрічається практика, що заснована на поглядах «сходжу заміж, цікаво», «вже ж час - поживемо». Про вінчання й клятви перед Богом розмова заходить все рідше. І це ні в якому разі не через те, що у силу цих слів, звернених до Всевишнього, ніхто не вірить. Скоріше, навпаки, вірять, але знають, що будуть порушувати. Та й таке неподобство, так званий новий осередок суспільства називають святим словом «сім’я».

Піст Апостольський

Щороку через тиждень після Трійці починається Петрівський піст, який закінчиться на свято апостолів Петра і Павла 12 липня. Цей літній піст, що зараз ми називаємо Петровим, або апостольським, раніше називали постом П’ятдесятниці. Церква призиває нас до цього посту за прикладом святих апостолів, які, прийнявши Святого Духа в день П’ятдесятниці, у пості й молитві готувалися до всесвітньої проповіді Євангелія

Милостиня — прояв турботи до людини і любові до Христа

Милостиня (від старослав. "милість" - любов) — виявлення турботи до ближнього, знедоленого, жебрака, каліки, до людини іншої культури в скрутному становищі, у вигляді допомоги у різних формах, переважно у вигляді матеріальної допомоги.

В тяжких економічних умовах, коли людина дорожить кожною копійкою, має невисокий дохід, важко думати про знедолених та тих, хто потребує нашого піклування. Звучатиме смішно, але даючи милостиню, людина не біднішатиме, а навпаки – ставатиме багатшою. Спробуємо пояснити нашим читачам сенс милостині, використовуючи вчення Іоана Золотоустого й апостола Павла.

Унікальність новозавітного вчення про любов

Для того, щоб викласти усю глибину і багатогранність християнського вчення про любов, показати властивості новозавітної любові, плоди, якими вона рясно нагороджує тих, хто в ній вдосконалюється, недостатньо одних лише теоретичних, відірваних від життя міркувань.

Чи можлива реінкарнація?

Вчення про реінкарнацію було широко поширене в минулому, продовжує розвиватися і зараз. Згідно з цим вченням, коли хтось помирає, його душа переходить в інше тіло, де починає нове життя.

У різних релігіях реінкарнація розуміється неоднаково. Найбільш відоме буддійське тлумачення, згідно з яким кінцева мета душі - вирватися з вічного циклу безперервних перевтілень, щоб у результаті досягти Нірвани - стану ... небуття!

Духовні настанови. Святитель Тихон Задонський

ПУБЛІКУЄМО ВАШІЙ УВАЗІ ТА ДУХОВНОМУ РОЗВИТКУ ДУХОВНІ НАСТАНОВИ СВЯТИТЕЛЯ ТИХОНА ЗАДОНСЬКОГО

Ціль наша — спасіння і Життя Вічне
Для Вічного Життя створені ми Творцем нашим і до нього словом Божим покликані, Святим Хрещенням оновлені, і Христос, Син Божий, заради того у світ прийшов, щоб нас до нього покликати та привести, — і Він один необхідно потрібний. Тому перше зусилля та турбота твоя про те нехай буде, щоб його отримати. Без нього все — ніщо, хоч і цілий світ здобудеш. Для отримання його всякий гріх і пристрасть до суєти світу цього перешкоджають, бережись же, щоб не втратити Вічне Життя. Тимчасове життя бережеш, хоча й неодмінно залишиш його, і все робиш, щоб його не втратити; наскільки незрівнянно більше треба берегти Вічне Життя й усе старання прикладати, щоб того не втратити! Все тимчасове проти вічного — ніщо. Шукай же Вічне Життя, як єдине твоє правдиве добро, і всього того, що двері до нього зачиняє, уникай. Бог чоловіколюбивий хоче для тебе спасіння: нехай буде це хотіння й твоїм. Бажай же та шукай того, як голодний — їжі, спраглий — пиття, і отримаєш, що бажаєш.

ЛЕГЕНДАРНІ ЧАСИ

І Бог виконав наше бажання – дав нам і державу, і свободу, і Помісну Церкву – все дав.

Тепер від нас залежить, чи цей дар утримаємо ми, чи ні.

Якщо не утримаємо – то ми винні, не Бог. Бо Бог дав нам бажане.

Тепер наше завдання зберігати Божий дар, примножувати його, зміцнюючи

і свою Помісну Церкву, і свою державу.
(Святійший Патріарх Київський
і всієї Руси-України Філарет)

Радість близько!

Ми живемо і діємо на землі протягом тимчасового життя з волі і благословення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа! Все, що ми маємо, робимо, отримуємо, віддаємо, бачимо, чуємо, відчуваємо – це все з Його благословення. Кожної Літургії можемо відчувати диво на собі, приймаючи Святі Тіло і Кров Христову. Хіба це не диво?

Надійтесь на Господа, а не на чародія чи ворожбита

Нині між нами можна зустріти багато людей, які під час хвороб залишають надію на Бога й на допомогу лікарів і шу­кають допомогу в так званих чародіїв, екстрасенсів і ворож­битів. Сумно дивитися, як хвора людина приходить до яко­го-небудь брехуна, під дією його темних сил віддає йому ос­танню копійку, принижується перед ним, благоговіє, мало не боготворить. За допомогою до ворожби і гадання звертають­ся не тільки невіруючі, а й християни. Де ж у вас, мої доро­гі, після цього наш Господь, Заступник і Помічник? Де дана при хрещенні обіцянка відречення від сатани і всіх його слуг? Які після цього ви християни?